Карпатська бджола та карпатський мед: як прикарпаський пасічник селекціонує "божу комаху"

Відновленням популяції карпатської бджоли займається на Калущині пасічник Ярослав Муха.

Видатний вчений Ейнштейн сказав геніальну фразу: «Не стане бджіл – загине людство». Існування людства можливе лише з бджолами, поки ці комахи літають, ми живемо, так кажуть науковці. І вони праві, адже від роботи та ролі, у тому числі карпатської бджоли, в Карпатах залежать дуже багато різних біологічних процесів.

Слід відзначити, що краща у світі бджола – родом з українських Карпат. Про неї кажуть, це золота бджола. Карпатська бджола, це унікальний вид бджоли, яким не має аналогів у світі.

Ярослав Муха з села Войнилів володіє пасікою вже кілька років, каже, що виріс із бджолами, адже цим промислом займалися його дід та батько. Після 20 років за кордоном вирішив зайнятися селекцією карпатської бджоли, виду який почав занепадати.

Селекція на даний час "йде" у збиток Ярослав твердо переконаний, що робить важливу справу, а роботи в нього чимало.

"120 бджолосімей та 500 маткомісць ", - розповідає пасічник про свою пасіку.

Довідка.

Карпатська бджола відрізняються високою продуктивністю на головному взятку (у цьому перевершують інші породи) і "сухою" печаткою меду, переважно білою, іноді змішаною. 

Схильні до роїння менше за інші породи, незлобиві і миролюбні (майже весь сезон сім'ї можна оглядати без лицьової сітки і димаря); слабо уражається нозематозом.

Порода визнана однією з кращих, рекомендована для розведення в багатьох зонах з різнотравно-конюшиново-гречаним медозбором.

Основною особливістю вважається висока продуктивність. Не дивлячись на середню несучість матки, сім'я карпаток за один сезон може принести 50 кілограмів меду, і це тільки середньостатистичний результат. При хорошому взятку карпатська порода бджіл може дати і 80 кілограмів меду з сім’ї за сезон.

Ще однією перевагою породи вважається той факт, що комахи не вилітають за медом і пилком при поганих погодних умовах. Це дозволяє зберегти кількість робочіх бджіл на необхідному рівні. Вони добре виробляють віск, поступаючись тільки італійкам і середньоевропейській породі. Карпатки підходять для запилення тепличних рослин, вони швидко пристосовуються до різноманитного клімату.

Також, ця порода пристосована для транспортування на великі відстані, що дуже цінується бджолярами.

12 цікавих фактів про карпатську бджолу та карпатський мед:

1. Карпатський мед, унікальне природній продукт, що має оздоровчий та лікувальний ефект, додає сил та підвищує імунітет, та сприяє омолодженню організму;
2. Найкориснішим є мед, який зібраний в одному регіоні. А справжній карпатський мед, збирає лише карпатська бджола;
3. В Карпатах існувала традиція – бджолині сім’ї можна віддавати лише родичам;
4. Карпатський мед – це один із небагатьох місцевих продуктів експорту, який успішно конкурує на світовому ринку та який знають у світі;
5. Карпатська бджола відрізняється високою продуктивністю на головному взятку (у цьому перевершують інші породи бджіл) і “сухою” печаткою меду, переважно білою, іноді змішаною;
6. Одна сім’я карпатської бджоли за один сезон може принести 50 кілограмів меду. В Карпатах з одного вулика, пасічники качають усереднено лише близько 10 кілограмів меду, тоді як у рівнинних регіонах України – у 5-6 разів більше. Найпрацьовитіша жителька Карпат – карпатська бджола;
7. За останні тисячоліття карпатська бджола, навчилась брати нектар із того цвіту, де цукристість становить навіть 8 % (слід відзначити, що рецептори бджіл інших порід налаштовані на 18-20 %).
8. Карпатська бджола, на відміну від інших видів бджіл, має значно довший робочий день. До прикладу, вона вилітає з вулика тоді, коли інші бджоли лише прокидаються, а повертається до вулику, з роботи, коли решта бджіл вже вкладається;
9. Карпатська бджола миролюбна, якщо нема стресу, чи агресії зі сторони, бджоли теж не агресивні. Це означає, що при огляді вуликів багато хто не користується димом. А комахи спокійно переміщаються по рамках і роблять свою роботу;
10. Бджільництво в Карпатах здатне створити тисячі робочих місць, з високим рівнем заробітку. Але головною перешкодою до розвитку, є зменшення кормової бази, сінокосів.
11. На території села Вучкове, та у місті Мукачево в Закарпатті, організували дослідний центр ННЦ «Інституту бджільництва імені П.І. Прокоповича», де зібрали аборигенів, корінні карпатські бджоли.
12. Єдиний у світі пам’ятник карпатській бджолі знаходиться у селі Вучкове, у Міжгірському районі Закарпаття.