Вівці, пастухи, депутати: як тісно сплелися ці поняття в карпатському побуті

У карпатських селах виганяють худобу на полонини. Перед тим як вівці, корови, кози та коні підуть на все літо пастися високо у гори, їх приганяють на царинку (широке просторе місце) і віддають пастухам.

“Худоби в селах стало менше, — каже в коментарі газеті "Експрес" Дмитро Стефлюк, голова громадської організації “Всеукраїнське товариство Гуцульщина”. — А хто з того заробляє, приганяє на так зване злучінє 4 — 5 овець, 2 — 3 корови, зрідка — коней, кіз. Кожну тварину господарі позначають — чіпляють на вуха спеціальні сережки або малюють фарбою мітки на шиї, ногах, вухах”.

Худобу зустрічають пастухи і... депутат — так здавна називають власників полонин. За догляд пастухам платять частково грошима, а частково продукцією — бринзою, будзом, вурдою. За літній випас у полонині корів та овець, що не дояться, а також баранів, биків, козлів, коней платять у середньому 300 — 500 гривень за голову.

Худоба має бути здоровою, тож пастухи ретельно її оглядають — адже тепер відповідають за усі прикрощі з нею. Коли худоба пропаде чи загине, чабани мають відшкодувати господарям її повну вартість. Та якщо тварину роздер дикий звір, треба принести власникові шкуру — тоді можна не платити.

На полонинах тварини живуть у різних стайнях і пасуться окремо. Перебувати на пасовищі мирно разом можуть лише вівці та корови. Загалом в області близько ста полонин площею від 5 до 150 гектарів. Лише на 27-ми випасають худобу. Найдалі — полонина Веснарка на горі Піп Іван. Лежить вона на висоті 1500 — 1700 метрів над рівнем моря.

У горах вівці, кози та коні будуть до 21 вересня. Корів приганяють до 28 серпня.