У Криворівні працює перший музей-крамниця настоянок за старовинними рецептами (фото, відео)

Незвичний музей-крамниця "Дідова аптека" працює на Прикарпатті. Торгують там домашніми настоянками.

Втрапити до музею доволі просто – він у центрі села, між музеями Франка та Грушевського. Дерев’яна хата попри дорогу, обгороджена плотом, на стіні так і пише – «Дідова аптека».

За словами господаря Василя Зеленчука, сировину для настоянок збирають високо в горах. Серед них є і унікальні, коріння для яких ростуть глибоко між скель, дістати їх під силу не кожному.

Настоянки готують з різними цілями - і для профілактики, і для лікування захворювань, особливо сезонних. На кожній пляшці написано, що в лікувальних цілях можна випивати не більше 50 грамів. Пити більше не рекомендуюють - у всьому повинна бути міра.

Один із засновників музею зізнався, що рецепти напоїв він перейняв від свого діда, відомого на Прикарпатті травника, який навчив, що в настойках важливі не тільки сировина, але і основа. 

“Є така унікальна настоянка, одна з рідкісних настоянок, на кедрових шишках. При першому ковтку відразу відчуваєш, що воно і дихальні шляхи прогріває”, – розповів музейний аптекар Василь Зеленчук.

Старші люди ще пам’ятають, а я вже цього майже не знаю, але не хочу, аби воно зникло, – говорить Микола Плитка. – Хочеться якомога більше відродити автентичність Верховини, зокрема, гуцульську народну медицину. Аби відвідувачі дізнавалися багато цікавого, а ще могли взяли для себе щось корисне». 

«У нас до офіційної медицини великої довіри не було. На початку ХХ століття на 20 тисяч населення був один лікар, на 500 жінок – один акушер, – говорить Зеленчук. – Єк могли люди мати до сего довіру? Були бабці повитухи, знахарі. Цего слова ми не маємо боятися, бо воно від значення – знати і то всьо з природи взєто». 

Спробувати настойки в аптеці дозволяють всім бажаючим. 

“Це самогонка, так, гуцульська, і зроблена на франківській воді. У нас поруч є франківський колодязь, де колись відпочивав Франко, і ця вода дуже смачна, і ходять легенди, що вона – цілюща”, – зазначив Микола Плитка. 

Розповідає, що настоянку з мухоморів використовують лише для натирання, коли суглоби болять, а на зміїній отруті – дехто вживає при онко. Змії Микола зловив цього літа, просто біля хати. Карпатська чорна – їх у горах найбільше. Каже, більшу силу має червона, але їх уже мало. Живу змію запускають у банку, заливають спиртом і там вона вивертається, помирає та випускає отруту.

Окремий і найцінніший куток – з настоянками кореню калгану, золотого кореню (радіоли рожевої), джинджури (терлець жовтий), з бучіниша. Знайти їх непросто, а то й небезпечно. Наприклад, бучіниш – у скелях, в малодоступних місцях.

«Ось з нього є настоянка «Опришківські скарби», – говорить Василь. – Цей корінь справді ліковний, його треба вживати, коли апетит пропадає, але біда – росте там, де, кажуть, дідько за дверима».

«Золото Чорногори» – з кореня радіоли рожевої. Вона помагає при симптомах повишеної втомленості та імпотенції. «Не рекомендую вживати перед сном, бо має збуджуючий ефект. Сам знаю, бо на собі перевірив», – радить дід Иванчик.

Для шлунку та поліпшення зору допоможе настоянка на афині – «Соколине око». «Треба їсти афини, аби добре видіти, як сокіл», – каже Зеленчук. Смачно пахне афинами, але дуже вже міцна.

Усі настоянки робить сама «Дідова аптека», тому відповідають за продукт. Їх будуть збільшувати. Навіть планують водити туристів у гори, аби й ті збирали трави.

Тут під стріхою висять різні рослини, під стіною розкидане сіно, в мішках подрібнені й перемішані різні трави. Передати цей запах неможливо.

У готових термічних упаковках розкладено зо 20 видів чаю. На кожному напис – Чай «Вид діда Иванчика» – дитячий, жіночий, ароматний, гуцульський, вітамінний, нирковий, гіпертонічний, бронхо-легеневий, загальнозміцнюючий, імунний, здорові суглоби, діабетичний та інші.

При цьому займатися самолікуванням фармацевти наполегливо не рекомендують, а настоянки радять приймати тільки для профілактики, додаючи, що лікування серйозних хвороб краще довірити лікарям.

«Кажемо нашим відвідувачам, аби вони дивилися на то лиш як на музейні експонати, аби ні їм, ні близьким не треба було то застосовувати», – говорить музейний аптекар.

Детальніше - в сюжеті ТРК Україна.

Історія музею «Дідова Аптека» лише починається. А історія народної медицини сягає глибокої давнини. 

Упродовж століть у Карпатах жило багато знахарів – знавців народної медицини. Свої знання вони передавали від покоління до покоління. Так ці знання дійшли і до нашого часу. 

Створення музеїв «Дідова Аптека» дає змогу познайомити велику кількість людей із традиціями і секретами лікування та профілактики різних захворювань.

Усі настоянки «Дідової Аптеки» готуються на домашньому продукті, перевіреному часом і досвідом. Найбільше ціняться у народі настоянки на Чорногірському корінні.