Площа Адама Міцкевича - одна з наймальовничіших площ Івано-Франківська

Одна із мальовничих площ міста Івано-Франківська

Площа Адама Міцкевича давно стала улюбленим місцем проведення дозвілля жителів і гостей Івано-Франковська. Вона зручно розташувалась в центрі міста, навкруг неї розбито чудовий сквер з клумбами, а в центрі встановлено пам’ятник відомому культурному діячу.

Виник майдан Міцкевича у 1870 роках. 1898 року шанувальники польської літератури відзначили 100 річницю з дня народження відомого поета. Відтоді було прийнято рішення звести Міцкевичу пам’ятник на однойменній площі. Хоча, варто відмітити, поет у колишньому Станіславові ні разу не був.

У кон­курсі про­ектів пам’ят­ни­ка переміг краківсь­кий скуль­птор Т. Блот­ниць­кий. На спо­руд­ження пам’ят­ни­ка було зібрано по­жерт­ви у розмірі 3000 ринсь­ких. Фігуру Міцкевича було зроблено з італійського мармуру, у композиції поет представлений з книгою в руках. Після українсько-польської війни 1919 років пам’ятник постраждав, а у 1930 році його було відновлено у бронзі. 

Читайте також: Історичні будівлі Івано-Франківська. Плац Франца

Історія

Читайте також: Історичні будівлі Івано-Франківська. Будинок БрумберҐерів

Колись тут був фортечний мур. На початку ХІХ століття австрійська влада ліквідувала станиславівську фортецю, мури розібрали, рів засипали. На місці еспланади утворився пустир — так звана Жидівська площа, де процвітала ринкова торгівля. Тогочасні журналісти порівнювали торговицю із «базаром в азійській частині Константинополя». Також там часто зупинялись мандрівні цирки, виступи яких збирали сотні зівак. 

У 1870-х, за бургомістра Ігнаци Камінського, площу нарекли іменем Адама Міцкевича. Цей поет ніколи не був у Станиславові, втім користувався шаленою популярністю у поляків, як в українців — Тарас Шевченко. Тоді ж провели впорядкування території, яка остаточно позбулася базарного «шарму». 

Перший і єдиний раз площа змінила ім’я за німецької окупації — 25 вересня 1941 року. Тоді її назвали пляцом Горста Весселя. Так звали нациста, який написав марш штурмовиків СА «Прапори вгору», відомий також як «Горст Вессель». Пісня стала настільки популярною, що вважалася неофіційним фашистським гімном. Як тільки німців прогнали, площі повернули історичну назву. 

Сьогоднішнє фото мало нагадує австрійську поштівку. Насамперед кудись зник пам’ятник. Плюс позаду проглядаються якісь загадкові вежі, подібні на мінарети. З останніми все просто. Це вежі поступової синагоги, які розібрали у 1950-х під час адаптації божниці під клуб медінституту. А з пам’ятником пов’язана довга історія.

Наприкінці ХІХ століття польська громада Станиславова вирішила вшанувати пам’ять свого головного поета. Організували збір коштів і провели невеличкий конкурс проектів, який виграв краківський скульптор Тадеуш Блотницький. У розпорядженні митця була посмертна маска Міцкевича, і це зіграло важливу роль у рішенні комісії. Багато дискусій точилось навколо місця встановлення пам’ятника. Митці пропонували площу Міцкевича, частина ж громади наполягала на центральному пляці Франца Йосифа (Вічевий майдан). Перемогла думка, що Міцкевич має стояти на «своїй» площі. 

Читайте також: Історичні будівлі Івано-Франківська. Морфологічний корпус медичного університету. Фото

Спочатку планували робити пам’ятник із теребовлянського каменю, але потім вирішили не скупитись і замовили статую з білого італійського мармуру. Виготовлення масивного постаменту доручили місцевому різьбяреві Яну Бембновичу. Цікаво, що Блотницький хотів розмістити свого Міцкевича обличчям до дирекції залізниць (тепер головний корпус медуніверситету), але за рекомендацією політехнічного товариства пам’ятник розвернули у бік вулиці Яховича (Василя Вишиваного). 

Відкриття планували на 29 вересня 1898 року, але у зв’язку з вбивством цісареви Єлизавети церемонію перенесли на 20 листопада. Вартість проекту становила 10 тисяч корон. 

Під час польсько-української війни пам’ятник дещо пошкодили. З відбитим прикладами носом він простояв до 1930-го року, коли його відлили у бронзі. Тоді ж, за проектом Станіслава Трелі, перепланували площу. При цьому статую перенесли ліворуч і розвернули по осі площі, як того хотів скульптор. Саме через це на сучасному фото Міцкевича не видно — до кадру потрапив лише фрагмент клумби навколо пам’ятника.

Цікаво, що за німців місто ледь не позбулося свого Міцкевича. Окупанти розпиляли статую та планували відправити на переплавку. На щастя, завідувач пункту прийому металобрухту польський патріот пан Беднарський закопав обидві половинки бронзового поета й тим зберіг найдавніший пам’ятник Івано-Франківська.

Адам Міцкевич

Читайте також: Станіславський пивзавод: історична пам'ятка та зразок промислової архітектури XVIII століття

А.Міцкевич (1798 -1855). Народився на хуторі Заоссє, біля Новогрудка, нині Білорусь, в сім'ї адвоката та збіднілого білоруського шляхтича Миколи Міцкевича. Мати поета походила з сімї хрещених євреїв-франкістів . В Україні він залишався понад дев'ять місяців, постійно цікавлячись суспільним і культурним життям, фольклором та історією. Тут було написано більшість його сонетів, в тому числі «Кримських», балади: «Воєвода», «Дозор».

У 1825 р. при переїзді на роботу у Москву у Харкові познайомився з відомим письменником Петром Гулаком-Артемовським, за рахунок чого вийшла балада «Пані Твардовська» українською мовою.

За поему «Конрад Валленрод» Міцкевича знову починають переслідувати. Він врятувався виїздом за кордон у травні 1829 року. Ця подія була фатальною в його житті: після цього поет вже ніколи не міг вернутися до Литви та Польщі. У 1840—1842 читає курс слов'янської літератури в Коллеж де Франс у Парижі. Там була видана поема «Пан Тадеуш» (1834). Останні роки життя Адам Міцкевич провів у великій бідності. Тільки у 1852 році йому вдалося знайти роботу бібліотекаря бібліотеки Арсенала в Парижі. У квітні 1855 року померла його дружина, осиротивши шістьох дітей, а 26 листопада того ж року раптово помирає від холери і сам поет у далекому Константинополі. Його тіло перевезли до Парижа, а через 40 років перепоховали у Вавельських підземеллях у Кракові.

Читайте також: Історія Станиславівської фортеці (відео)

Історія сучасного вигляду міської ратуші

Добірка загадкових будинків Івано-Франківська

Історичні будівлі та архітектурні пам'ятки Івано-Франківська