Що варто знати про те, як визначають поріг "склав/не склав" для тестів ЗНО

Поріг тесту ЗНО іноді залежить від відповіді на запитання "навіщо нам стільки фізиків?"

УЦОЯО встановив поріг "склав/не склав" для тесту ЗНО з української мови і літератури. У 2019 році він дорівнюватиме 23 тестові бали.

Що таке поріг ЗНО?

Пороговий бал визначають щороку для кожного із предметів зовнішнього незалежного оцінювання, — пояснює Андрій Миляник, заступник директора регіонального центру оцінювання якості освіти. — Ті, чиї бали нижчі цього порогу, отримують відмітку "не склав" і втрачають можливість брати участь у конкурсному відборі до закладів вищої освіти України. До прикладу, на ЗНО з математики всього було 62 завдання, комісія визначить яка мінімальна кількість завдань мала бути виконана учасником, аби він здав це ЗНО — 5, 10, 15 чи інша.

Як визначають цей поріг?

— Це виконує комісія, яка засідає при УЦОЯО, і складається із представників Міністерства освіти і науки України, Національної академії наук, Національної академії педагогічних наук, Українського і регіональних центрів оцінювання якості освіти, закладів освіти, громадських організацій тощо.

У своєму висновку вона опирається на результати, отримані раніше із регіональних центрів. У кожному з них наступного після тестування дня збирались фахівці-предметники — до прикладу, з математики таке засідання було 22 травня, з мови — 24 травня, з фізики — 31 травня. Вони оцінювали завдання у тестовому зошиті та заповнювали експертні бланки — тобто, зробили свої висновки щодо складності запитань. Комісія, яка визначає поріг, опирається на дані 70-80 фахівців предметників з усієї України.

При визначенні порогу іноді беруть до уваги окремі аргументи, до прикладу, "навіщо нам стільки фізиків" (відповідно, поріг з фізики вищий), або ж "можливо, серед тих, хто погано написав українську мову, є майбутній геніальний математик, але він не втрапить до вишу через незданий тест" (поріг з мови — нижчий).

Чи враховують при цьому загальну успішність?

— Так, комісія має усю статистику щодо того, як учасники написали ЗНО. Тобто, вони знають: якщо поріг буде на певному рівні, "зріжуть" стільки-то осіб, якщо буде на іншому — стільки-то. Минулоріч, до прикладу, ЗНО з української мови та літератури не склало 14,5 відсотків учасників, фізику — 16,8, математику — 18,6, а історію України — 10,2.

Як цей поріг переводять у шкалу 100/200?

— Власне, пороговий бал для кожного предмета — це і є необхідні 100 балів. Верх шкали, 200 — це найкращий результат, який отримають найбільш успішні учасники. Решта балів формуються на основі кількості розв'язаних завдань, а також кількості обігнаних учасників, що брали участь у цьому тестуванні.

До речі, з 14 червня на персональних сторінках учасників опублікують результати ЗНО з математики, української мови і літератури та фізики. До 20 червня абітурієнти дізнаються бали з іноземних мов та біології, до 25 червня — з історії України, географії, хімії.