Олександр Токмиленко. Франківськ - приїхати на літо і залишитись

Олександр Токмиленко операційний директор Промприлад. Реновація

Приїхати на літо і залишитись

Я родом з Харкова. Звідти переїхав до Києва, де почав власний бізнес, який успішно проіснував три роки. Але з кризою у 2008 році та бізнес-модель втратила сенс. Тож коли ми з партнерами її закрили, поїхали в гори відпочити. Провели пару тижнів в Карпатах, а на зворотному шляху заїхали на кілька днів в Івано-Франківськ.

Нам дуже сподобався місцевий ритм життя. Після Києва тут було набагато спокійніше і це дуже розвантажувало голову.

Ми вирішили залишитися в Франківську на літо, поки погода гарна. Зняли квартиру на площі Ринок за 200 доларів — і це у 2009 році, коли в Києві така квартира коштувала би 500-700 доларів. А потім там склалося, що наприкінці літа ми вже почали будівництво і невдовзі відкрили перший ресторан — «Мануфактуру». З того моменту і почали тут жити.

Як зростати в маленькому місті

Мені здається, Івано-Франківськ — жахливе місто для самореалізації, бо у маленькому місті це зробити важко. З іншого боку, якщо приїхати сюди з якимось багажем знань, то, звичайно, реалізуватися дуже легко, бо є порожні ніші, які можна зайняти. Людина також має розуміти, що у малому місті ти швидко досягаєш максимуму. В цих умовах складно зростати далі, адже якщо немає конкуренції, зникає мотивація розвиватися.

Амбіції vs. мобільність

Івано-Франківськ не задовольняє моїх амбіцій. Я хотів би, щоб навколо було набагато більше розумних людей. Мені здається, франківчанам бракує зухвалості. Той, хто досяг певного рівня доходу, умовно 2-3 тисячі доларів, перестає прагнути більшого. Люди не думають, як заробити мільйон, зробити бізнес, який продаватиметься не в Івано-Франківську, а хоча б по всій країні. Мешканці великих міст думають глобальніше — як вийти за межі України. 

Для мене Франківськ — комфортне, але недоєвропейське місто. До європейського рівня йому бракує сучаснішої інфраструктури.

Тим не менш, Франківськ задовольняє іншими речами. У Києві, щоб піти погуляти, потрібно спершу їхати машиною 16 кілометрів, потім трохи пройтися і потім ще 16 кілометрів їхати назад. Це не порівняти з Франківськом, де рівень мобільності надзвичайно великий.

Для мене Франківськ — комфортне, але недоєвропейське місто. До європейського рівня йому бракує сучаснішої інфраструктури. А загалом, все інше є: ставлення людей, рівень безпеки. Це, в першу чергу, місто, яке зручне саме для життя, а не розваг. А також це ідеальне місце, щоб виховувати дітей, тому що більшість сервісів, наприклад, садочки або приватні школи, тут значно дешевші.