Проведення руслоочисних робіт економічно невигідні для підприємців

Сьогодні, 10 серпня, в Івано-Франківську відбулася відкрита нарада з питань проведення руслоочисних робіт на річках Прикарпаття. На засіданні були присутні представники райадміністрацій, очільники сіл, представники екослужб області, представники підрядних організацій та громадські активісти.

Як повідомив голова обласного управління водних ресурсів Роман Михайлюк, до 2021 року на Прикарпатті діє комплексна регіональна цільова програма розвитку водного господарства, яка передбачає низку заходів щодо регулювання русел річок загальною протяжністю у 131,5 км. У 2004 — 2014 роках на роботи з укріплення берегів передбачали майже 89 млн грн, але виділили лише 1,6 млн грн. А для виконання руслорегулювальних робіт необхідно 43,53 млн грн. У 2012 — 2015 роках кошти на це не виділяли.

За словами Віталія Пернеровського, заступника начальника управління облводресурсів, на сьогоднішній день погоджено 15 об’єктів на яких проводяться руслорегулюючі та руслорозчисні роботи, а саме: у селі Березівка, Старий Лисець, Довге, Маріямпіль, Троїця, Заболотів, Нижнів, Петрилів, Воскресінці, Товмачик, Добровляни, Підбережжя, урочищі Панське, смт Верховині та місті Снятин.

На кожен об'єкт виїжджала спеціальнуо створена комісія, яка первірила стан виконання робіт. Відтак, Пернаровський зазначив, що роботи на об'єктах ведуться дуже повільно, деякі тривають вже два роки. А на 11-ти об’єктах роботи з певних причин навіть не починалися. Тож їх пропонують закрити, і розпочати заново відповідно нового законодавства. 

Щоб розпочати роботи їм доводиться по два роки чекати на дозвільні документи, а коли приступають до роботи, то їх тормозить низка чинників: погодні умови, протести громади, блокування робіт з боку сільських голів і т.п.

Він також пояснив, що підрядники затягують із завершенням робіт, так як не реалізоувують гравійну суміш. Підприємці скаржаться, що їм ці роботи економічно невигідні. Щоб розпочати роботи їм доводиться по два роки чекати на дозвільні документи, а коли приступають до роботи, то їх тормозить низка чинників: погодні умови, протести громади, блокування робіт з боку сільських голів і т.п. Також немає фіксованого місця вивезення наносів.

Екс-голова екологічної комісії обласної ради Михайло Якимчук запропонував розділити роботи на дві категорії: 1) економічно вигідні, які виконуватимуть підрядники та 2) економічно невигідні, які робитимуться за кошти обласного бюджету. Таким чином підприємець зможе заробити стільки, щоб не красти.

За його словами, є чимало фактів незаконного забору гравію і вивіз його без дозвільних документів, а сільські голови чи підприємці-підрядники, які відповідають за ту чи іншу ділянку, кажуть, що це не вони крадуть і нічого вдіяти не можуть. Хоча відповідальність за це лежить не тільки на управлінні та екоінспекції, але й на сільських радах.

Як зазначив представник Снятинської міської ради, 90% гравію вивозять бандитським методом, тобто самовільно.

"У таких випадках чиновники на місцях повинні одразу викликати поліцію", — наголосив Михайлюк. Він також повідомив, що екоінспекція склала вже понад 150 протоколів про порушення, але досі нікого не притягнули до відповідальності. 

У підсумку було запропоновано кілька пунктів щодо вирішення піднятої проблеми, серед яких:

• На кожному  об’єкті, де ведуться руслоочисні роботи встановити на  інформаційні стенди з інформацією про проект та підрядника
• Усі роботи повинні висвітлюватися на сайті управління
• У проектній документації внести новий розділ "Охорона навколишнього середовища"
• Окрім технічного нагляду робіт повинен бути авторський нагляд (проектантів)
• Максимальний термін виконання робіт повинен становити 2 роки

На нараді також повідомили, що у період з 1 вересня по 1 жовтня 2016 року комісія ще раз проінспектує всі об'єкти, де ведуться роботи. І якщо нові умови не будуть виконані хоча б на 10%, то підніматимуть питання про відшкодування і оголошуватимуть новий конкурс.