Кожен куточок нашої безкрайньої України, без жодного сумніву, прекрасний та неповторний. Чи то розлогі трав'янисті степи, чи синя морська далечінь, чи вікові вершини, вкриті густими смарагдовими лісами. Тисячі кілометрів безмежно прекрасних земель, якими ми пишаємося та які ми любимо. Не можна сказати, що на Сході чи Півдні не такі гостинні люди, як у Карпатах. Просто щира любов до природи, непохитна віра в Бога та любов до ближнього роблять гірське населення найщирішими та найвідкритішими людьми. Від цього їхня гостинність настільки природна, що складається враження, ніби ти не в гостях, а вдома інформує KARPATY.LOVE.
Саме такий гостинний Татарів радо вітає своїх дорогих гостей. Із сучасних будинків та добре облаштованої комунікації можна подумати, що Татарів відносно молоде поселення. Та насправді, селу вже 500 років! Перша письмова згадка про село як Татарів зафіксована у 1651 році. Але саме поселення існувало задовго до цього, щоправда під іншими назвами: Белз та Прутець. З теперішньої назвою села пов'язана трагічна легенда нападу татар на село. Ось що в ній розповідається.
с. Татарів — перлина Українських Карпат
Історія та легенди Татарова
Був у селі місцевий парубок незвичайної краси. Всі дівчата вмлівали за ним. Що там людська душа, навіть чарівниця мавка не встояла перед вродою юнака – палко закохалася. Так от, одного разу хлопець пішов на прогулянку до лісу. А тим часом на село насувалася чимала орда татар. Завдяки своїм чарам мавка дізналася про це та попередила юнака. Той побіг навипередки ворогам рятувати селян. Сама ж мавка пішла з проханням до свого батька лісовика і почала просити про захист її коханого, бо інакше вона помре. Пожалів її сивий лісовик та скинув свою корону. Вдарилась вона об землю і тут же виросли височенні гори. Поки вороги пробиралися до села, їм готувалася гідна відсіч. В такий спосіб мавка не тільки вберегла село, а й захистила від злого ока стінами високих вершин.
Існує й інша версія походження назви села, більш вірогідніша. Згідно переказів місцевих, поранених та полонених татар селили колись у спеціально відведеному присілку.
За часів совітів автентичну назву поселення змінили на Кременці. Таку назву село отримало в честь радянського військового, що загинув у боях з німецьким окупантом у 1944 році. І тільки, коли Україна стала незалежною, Татарів повернув своє ім'я, а з ним також історію.
Довгий час Татарів був непримітним гірським селом, як і багато інших. Та з приходом ХІХ ст. багато чого змінилося, зокрема село стало відомим на всю Європу екологічним курортом. А все завдяки м'якому клімату та затишку, що забезпечують вершини, чиста джерельна вода, що витікає із надер землі по гірським схилам, чисте гірське повітря, очищене столітніми смерековими лісами. Вся польська та українська еліта проводили в Татарові по декілька місяців, таким чином оздоровлюючи дихальні шляхи. Так в ті часи в такий прекрасний спосіб лікували небезпечний туберкульоз.
Гірське село Татарів
Головні архітектурні особливості Татарова
Татарів може запропонувати не тільки тілесне, а й духовне зцілення. Його тут забезпечує церква святого Дмитра, яка знаходиться просто біля дороги. Зведена святиня у 1870 році та названа на честь мученика Дмитра Слуцького. Незважаючи на те, що головний архітектор споруди поляк Ф. Мечинський, вона ні на крапельку не втратила автентичного гуцульського вигляду та духу. Церква – оригінальний у своєму роді витвір гуцульської народної архітектури. Церква невеличка за площею, в плані хрестоподібна, вкрита поширеною в карпатських краях гонтою (дощечки з дерева). З першого кроку в святиню відчуваєш, що у тебе є душа, як вона очищається, наповнюється миром та спокоєм. Ця старенька церковця – справжній приклад гуцульської щирості та віри в Бога. Сама атмосфера храму змушує вірити у вищу силу.
Особливістю села є неймовірний залізничний вокзал. Його будівництво завершилося у 30-тих рр. ХХ ст. На жаль, до нашого часу дійшли тільки залишки минулої розкоші. Та є люди, яким не байдужа доля історичної спадщини і це – волонтери. В Татарові ці люди докладають максимум зусиль, для того щоб відновити унікальну пам'ятку архітектури. На території села діяв ще один вокзал – австрійський. Збудований у 1894 році, у наш час простоює пусткою.
Карпати, с. Татарів
Женецький Гук
Женецький Гук – водоспад, який зачаровує з першого погляду найвибагливіших поціновувачів природної краси. «Гук» на Гуцульщині – галас, гул, великий шум. Через такий величезний гул, що утворює водоспад, про нього можна дізнатися задовго до прибуття. Утворення водоспаду – риклад того, як біда може створити красу. Ця неймовірна дивовижа утворилася під час ІІ Світової війни в наслідок руйнівної повені. Та не тільки те, як шумить вода, може вразити туристів, сама висота водоспаду сягає 15 метрів. Таким чином Жинецький Гук – один із найбільших водоспадів Карпат, який вражає в будь-яку пору року. Взимку до водограю можна дістатися на санях, запряженими кіньми. А сама водойма вражає льодовими химерними скульптурами, які утворюють замерзлі потоки. Знаходиться ця неймовірна краса за 9 км від залізничної станції Татарів. Хоча водоспад знаходиться між хребтами Явірника та Синяка, до водоспаду прокладена асфальтована дорога, яка переходить у добре втоптану стежку.
Водоспад Женецьки Гук, неподалік від Татарова
Активний відпочинок в Татарові
Для активних та непосидючих туристів в Татарові теж знайдуться свої розваги. До прикладу, існує чимала кількість туристичних маршрутів. Найбільш популярний серед туристів початківців та сімей з дітьми гірський масив Горгани. А все через відносно невелику висоту та неймовірно красиві пейзажі. Найбільш відвідуваний маршрут: с. Татарів – г. Хом'як – г. Синяк – г. Малий Горган – с. Татарів. Це прекрасна можливість відчути себе повноцінним високогірним туристом, але без особливих затрат часу та зусиль. Весь маршрут займе максимум два дні. Та влітку проведена ніч біля вогнища, пісні під гітару та страшилки, безмежне небо, всіяне зірками, допоможуть поринути в романтичну атмосферу туристичного життя. Смачнішої вечері, ніж приготовлена на вогнищі в казанку, ви, мабуть, й ніде не скуштуєте, окрім як під час прогулянки Карпатами.
Для тих, кого застала негода в горах, або ж тих, хто не готовий згодовувати себе настирливим гуцульським комарам, варто спуститися у долину Хом'яків. Там саме на вас очікують комфортні умови, тепле ліжечко та запашна домашня кухня у приватній садибі.
Панорама з гори Хом'як
Та існує варіант окремого підйому на кожну з вершин, з комфортною ночівлею в селі. В будь-якому випадку, кожен із підйомів на вершини даруватиме незабутні враження від побачених містечок та сіл, безмежних гірських просторів та неймовірно величної гори Говерли. Вся ця краса прямісінько перед вами, немов на долоні.
Всього 2,5 години знадобляться для відвідин Поляни кохання. Тільки 5 км потрібно пройти неймовірно красивими пейзажами, серед рідкісної краси рослин, чистим, мов кришталь, повітрям – і ви на місці. Екскурсія передбачає відвідини таких об'єктів: церква святого Дмитра, Поляна кохання, сірководневе джерело, яке в народі отримало назву «Сухі яйця». Не потрібно зважати на неприємний запах сірки, головне думати, що вода покращить стан всього шлунково-кишкового тракту. Це як лікарство, тільки більш корисне та натуральне, і зовсім безкоштовно.
Найбільш сприятливий період туристичних маршрутів – травень-листопад, і вже тоді жодна погодна умова не зможе зіпсувати ваш незабутній відпочинок в Карпатах. Та саме село можна відвідувати у будь-яку пору. Тут знайдуть чим вас зайняти. Цікаво, що саме до Татарова полюбляють приїздити лижники та сноубордисти з усієї країни. Хоча недалеко знаходиться знаменитий Буковель, Татарів, як і сусідній Микуличин, полюбили не тільки за доступність цін на відпочинок, а й завдяки щирій гостинності, яку не купиш навіть за великі гроші.
Осінь в Татарові
Як добратися до Татарова?
Класичний варіант: маршрутка з автостанції міста Івано-Франківськ в напрямку Ворохти чи Буковелю. В сезон кожних півгодини відправляються переповнені туристами автобуси до курорту мрії – Татарова.
