Велика Сивуля – це найвища вершина Сивулянського хребта, що входить до гірського масиву Горгани. Знаходиться хребет на Західній Україні, в Івано-Франківській області на межі Богородчанського та Рожнятівського районів, у місці де річки Лімниця та Бистриця розділяються, інформує KARPATY.LOVE.
Гірський хребет простягається з південного сходу у напрямку на північний захід та складається з декількох вершин: Боревки (1694 м), Лопушної (1772 м), Великої Сивулі (1836 м), Малої Сивулі (1815 м). На південь від хребта знаходиться урвище з багатозначною назвою Пекло, зовсім поруч простягається хребет Тавпиширка та гірський хребет Ігровище (найбільша вершина – Ігровець).
Велика Сивуля (1836 м), масив Горгани
Сивулянський хребет складається з сірих грубошарових пісковиків, він укритий кам'яними розсипами. Говорять, що таку назву Сивулянський хребет здобув собі через моторошну легенду про князівну, котра вибралася з неволі та блукала тут не один день, а у результаті посивіла. Біля підніжжя хребта зустрічаються ялинові ліси, а якщо піднятися трохи вище – криволісся з жерепу. Найближче до гірського масиву знаходяться такі поселення: Осмолода, Стара Гута, Максимець та Бистриця.
Маршрут на Сивулю із села Стара Гута
На реалізацію цього маршруту доведеться витратити 2 дні, подолавши 36 км, набрати висоту над рівнем моря понад 1106 м. Розпочинається шлях сходження у поселенні Стара Гута у долині водойми Бистриця. Бувалі мандрівники звертають увагу на те, що у цих місцях практично неможливо загубитися через те, що маршрут добре промаркований.
Від кінцевої зупинки у поселенні Стара Гута потрібно перейти в кінець села, орієнтиром може бути магазин від якого потрібно рухатися до шлагбаума. До речі, мандрівників тут не зупиняють. Варто також сказати, що дорога, яка проводить до верхів'я Бистриці Солотвинської, у задовільному стані. Приблизно за 1,3 км слід перейти потік Великий Кузьмінець. До речі, неподалік розташовані місця відпочинку з альтанками.
Гірський масив Горгани, гора Велика Сивуля (1836 м)
Наступний шмат дороги проходить через річку Малий Кузьмінець. Цікаво, що ліворуч можна побачити красивий водоспад й зробити декілька чудових світлин. Праворуч знаходиться вершина Журавлева Клива. Вершина стрімко височіє над рівниною. Зовсім поруч розташована галявина з чистим джерельцем. Приблизна відстань – 3 км, а час долання – 1 год.
Відтак поступово підходимо до просторої галявини, яка знаходиться в урочищі Лисеця, де, до речі, раніше стягували ліс з вирубок. Цікаво, що одразу за водоймою Лопушна розташована ще одна мальовнича галявина. Відомо, що у цих місцях раніше знаходився гуртожиток для лісорубів, а тепер розпочато будівництво нового будинку. За новобудовою на березі річки Бистриця Солотвинська знаходиться чудове місце, де можна розбити табір для ночівлі.
Відтак маршрут продовжується й веде в урочище Межеріки, поступово долина річки залишається позаду, а стежка повертає праворуч. Орієнтовно через 10 хв потрібно перейти водойму Лопушна убрід, а в погожу днину перехід можна здійснити по залишках старого моста. Через декілька хвилин, після невеликого сходження угору, необхідно перейти один з притоків Лопушної та вийти на галявину. На галявині ліворуч стоїть стара альтанка, а праворуч руїни колишнього естакаду, раніше там завантажували деревину.
Зимова Сивуля, масив Горгани
Наступні 500 м потрібно пройти уздовж річки й невдовзі виходимо на простору галявину. Тут колись знаходився будиночок лісорубів, а зараз замість нього купа битої цегли. Праворуч – загін для овець та сховище від дощу. До речі, вже з цього місця можна розгледіти маківку Сивулі. У самому кінці галявини на мандрівника чекає розгалуження доріг, якщо обрати маршрут праворуч, то потрібно увесь час пробиратися угору й в результаті потрапляєш до гір Мала Боревка та Ігровець. Якщо глянути на цю відстань в кілометрах, то це 8 км.
Відтак потрібно спуститися дорогою униз аж до самого потоку, який впадає в уже згадану раніше річку Лопушну. Цей потік доведеться перейти убрід та одразу після цього повернути праворуч. Приблизно через 15 хв дорога почне стрімко підніматися угору й приведе до полонини Погар (це сідловина між Сивулею та Ігровцем).
Орієнтовно через півтори години просування від долини Бистриці Солотвинської дорога виведе мандрівника до вирубки, де очам відкривається чудовий краєвид на Сивулянський хребет – на Сивулю та Ігровець. Відтак дорога проводить руслом потоку, а потім вузькою смугою лісу (це приблизно 200 м) поступово дорога перетворюється у вузьку стежину, яку перетинає струмок. Тут можна набрати води, зробити її запас на наступний відрізок маршруту, бо інше джерело може й не трапитися.
Хмари над Сивулею, масив Горгани
Від цих місць до поселення Стара Гута 4 год ходьби. З полонини потрібно звернути ліворуч, пройти стежкою, яка промаркована червоним. Орієнтовно через 45 хв стежина виводить на хребет, де потрібно звернути ліворуч, щоб приблизно через 45 хв вийти на гору Боревка. Варто звернути увагу, що стежка, яка веде на вершину, добре прочищена, тому сам шлях на Сивулю короткий, зручний та найвигідніший.
З цих місць відкриваються неймовірні панорами на Ігровець, на урочище Яла та на інші не менш мальовничі вершини Горган. Цікаво, що видно багато чого аж до Яйка-Ілемського. До самої гори Сивуля залишається 1 год ходу. Схили вершин цього гірського масиву вкриті розсипами каменю різноманітних розмірів. Їх називають по-різному: ґорґани, реготи та цекоти.
Цікаво, що на схилах вершини Лопушна залишилося з часів Першої світової чимало руїн військового значення. Вони, незважаючи на свою давність, можуть заховати мандрівника від негоди. За хороших погодних умов з Сивулянського хребта та його вершин відкриваються неймовірні панорами на річку Бистрик, полонину Рущина та на сам Горганський хребет. Варто зауважити, що звідси до поселення Стара Гута – 7 год ходьби.
Масив Горгани, хмари над Сивулею
Орієнтовно через 30 хв ходьби поступово долається шлях до вершини Мала Сивуля, а це приблизно 1818 м над рівнем моря. Характерна ознака – кам'яний постамент. Звідси добре видно гори Негрова та Короткана, за ними відкривається вид на Станимір (1547 м). Вершину Мала Сивуля, якщо є потреба, можна обійти траверсом з перевалу, котрий пролягає між двома Сивулями або ж скористатися ледь помітною стежкою.
Спуск до полонини Рущина (чи як її ще називають – Бистра) займає трохи більше аніж 1 год. На вододілі між Бистрицею Солотвинською та Надвірнянською знаходяться руїни колишнього схроніска Львівського відділу Польського Товариства Татранського. А трохи нижче, на самій полонині, поряд із витоками Бистриці Солотвинської, можна чудово розміститися на ніч з наметами. З цього місця маршрут можна продовжити до перевалу Леґіонів (Великі Рогози), інший варіант – зійти до поселення Гута, Максимця чи Бистриці.
Маршрут Сивулянським хребтом, сходження на Сивулю
Мандрівники радять, здійснити вихід на вододільний хребет між двома Бистрицями, оглянути скелі в урочищі Пекло та добре второваною стежкою, яка оминає гори Негрову та Коротку, вийти на полонину Боярин, де знаходиться колиба з пічкою. Тут завжди можна зігрітися та висушити одяг у холодну пору року. Час переходу з Рущини – це орієнтовно 2,5 год ходьби.
З полонини потрібно спуститися униз доволі стрімкою стежкою аж до річки Салатрук, а відтак дорогою вздовж вийти до озера та водоспаду Салатрук. Це приблизно 6 км від Бистриці. Відтак через 2 години потрапляємо у поселення Бистриця, де є можливість заночувати. До речі, тут курсує рейсовий автобус до Івано-Франківська.
Бажаємо усім тим, хто мандрував та буде мандрувати Карпатами – вдалих походів, попутнього вітру та хороших друзів поруч! Карпати кличуть!
