В наш час Крилос – невеличке село, яке знаходиться неподалік районного центру Галич. І от якби не надважка багаторічна праця археологів та істориків, нізащо в світі не повірив би в те, що Крилос – це частина величної та сивої історії. Столиця могутньої та самостійної держави Галицько-Волинського князівства, місце коронування королів та вирішення доленосних питань. Молодший брат самого Києва. Саме від Крилоса (перша назва Давній Галич) походить самобутній та неповторний Галицький край.
Наразі Крилос є частиною національно-історичного заповідника «Давній Галич». Село радо вітає жадібних до знань з історії туристів. Повірте, Крилосу є чим здивувати своїх дорогих гостей.
с. Крилос, «Давній Галич»
Сторінками історії Давнього Галича
Якщо вірити історичним дослідженням, то перша згадка про Давній Галич датується 898 роком! Тобто 1119 років тому на цьому місці так само народжувалися і жили люди, займалися сільським господарством, поклонялися язичницьким богам. З часом усе змінилося – тут виросло місто, оточене фортечними стінами та валами, що «стояли» на сторожі людського життя. З «середини» Давній Галич був «наповнений» монастирями та церквами, що дбали про людську душу. У місті вирувало життя, писалися літописи, друкувалися книжки, створювалися шедеври ювелірної справи та архітектури.
Одна із версій істориків розкриває таємницю виникнення нової назви Давнього Галича – Крилос. В місцевому літописі записана згадка про Богородичну кафедральну церкву, засновником якої був князь Ярослав Володимирович (Осмомисл). Саме згаданий 1187 рік – рік смерті та поховання владики. За життя князь був людиною церковною (єпископом). Орган влади при кафедральному храмі носив назву «крилос», і після смерті єпископа брав на себе всі обов'язки. За життя князь Ярослав побудував Богородичний (Успенський) собор, тому в ньому й знайшов свій останній притулок. За часів процвітання міста церква була його культурним та духовним осередком. Саме в стінах собору були короновані галицькі князі, друкувалися книги та проводились навчання для дітей. Під час страшних ворожих нападів стіни церкви оберігали містян. Та саме вороги вщент зруйнували святиню. Воїни одержимого перемогою хана Батия стерли з лиця землі Богородичний собор. До нашого часу дійшов тільки фундамент церкви та достатня кількість речей історичного значення. Їх та багато інших, знайдених стараннями археологів, можна побачити в місцевому музеї історії Давнього Галича.
Музей народної архітектури в Крилосі
Музей історії Давнього Галича
Такий музей-заповідник на історичній Батьківщині великого князя Данила Галицького мріяв створити митрополит Андрей Шептицький. Своєю мрією важкохворий владика поділився зі своїм другом та археологом Ярославом Пастернаком. Митрополит дуже хотів, щоб музей був поруч з фундаментом Успенського собору.
Ще за життя Шептицького Пастернак у 1937 році облаштовує в пам'ятці архітектури XV ст., каплиці св. Василія, виставку цілої колекції найцікавіших знахідок на території Крилоса. Такий крок був рішучим поштовхом для подальшого детальнішого дослідження поселення. Таким чином був покладений початок успішного утворення історичного заповідника.
Сьогодні музей знаходиться у відреставрованій митрополичій резиденції. Серед експонатів музею можна побачити древні докази перебування на цих землях трипільської та комарівської культур, також тут представлені знаряддя праці мідного, бронзового та залізного історичних періодів. Жіноцтво не зможе пройти спокійно повз ювелірні прикраси та фрагменти керамічної плитки. Неперевершеним доповненням до інших експонатів стане колекція древньоруської зброї – справжня чоловіча пристрасть. Серед найцінніших експонатів – давньоруський меч князя ХІІ ст., наконечники стріл, кінські стремена, списи, остроги, шаблі та інше. Одним словом, відвідини музею займуть у вас чималий проміжок часу.
с. Крилос, музей історії Давнього Галича
Княжа криниця в Крилосі
Як найгостинніший господар, Крилос підготував для своїх гостей частування цілющою водою з Княжої криниці. Знаходиться вона неподалік Успенського собору. Ці холодні джерела мали одну важливу місію – рятувати містян від спраги під час тривалих облог. З виникненням джерела пов'язана красива легенда. Якось облога міста тривала дуже довго, закінчувалися запаси їжі та води. Люди готові були вже здатися в ворожий полон. Аж раптом в пориві відчаю ввігнав князь свій залізний меч в землю – і забила ключем холодна питна вода. Радості оточуючих не було меж. Місто врятоване! Згідно переказів, та вода – то Божий подарунок, тому завжди надавала сили та наснаги перед важливим боєм. Допомагала воїнам стати невразливими до ворожих стріл та мечів. Завдяки турботливим рукам галичан, кожен охочий і сьогодні може насолодитися цілющою водичкою з чарівними властивостями. Якщо спуститися трохи нижче, то можна «надибати» ще одне джерельце «Францискові очі» з не менш цілющою водою.
Княжа криниця в Крилосі
Галичина могила
Між двома оборонними валами Давнього Галича, на найвищій точці стародавнього городища, знаходиться одинокий 26-метровий курган. Можливо, це поховання засновника Галича. Але скоріше за все, це символічне поховання з сакральним значенням, так як людських останків не було знайдено. Тут тільки особисті речі древнього володаря: три сокири, позолота від щита, тесло, вістря стріл і дротика, кинджал. А також рештки стародавнього човна. Все це, окрім решток човна, зберігається в середині кургану.
Музей побуту та архітектури Прикарпаття (Музей під відкритим небом)
Музей є частиною заповідника «Давній Галич». Знаходиться на місці древнього городища, напроти урочища Прокаліїв сад, на першій лінії оборонних валів. Точніше музей можна знайти збоку дороги на виїзді з Галича до Івано-Франківська. Заснований в 1979 році, він досі розбудовується та поповнюється новими експонатами. Музей під відкритим небом – немов машина часу, яка переносить відвідувачів в часі по Прикарпатті ХVІІ – ХХ ст. На території заповідної зони можна протягом однієї години ознайомитися з традиціями та побутом різних куточків Івано-Франківщини: Гуцульщиною, Бойківщиною, Опіллям та Покуттям. Після побаченого можна зробити висновок: Прикарпаття – край яскравий та різноманітний, неповторний та прекрасний. Відкрите небо музею створює ефект «відвідин» справжніх людських домівок, а не музейних експонатів.
Навпроти, через дорогу, височіє величезний постамент «Меч і Рало», що символізує об'єднання древньоруських міст. Їх назви можна прочитати на мечі. Також на ньому викарбовано факти із літопису про Галич та інші руські города. Сам меч символізує завершення війни. Рало – символ мирної хліборобної праці, прикрашений зображеннями літописця, хлібороба, воїна, міфологічних персонажів.
с. Крилос, музей побуту та архітектури Прикарпаття
Центр реабілітації диких тварин та Музей природи
Чудовим завершенням мандрівки стане відвідання Центру реабілітації диких тварин. Вже 10 років його працівники рятують поранених чи загублених тварин і відпускають їх на волю. Звичайно, тільки у тому випадку, коли впевняться, що тварина зможе адаптуватися та вижити в диких умовах. Центр реабілітації – чудова альтернатива сучасним і дорогим зоопаркам. Сюди варто приїхати з дітьми для ознайомлення з місцевою фауною, яка представлена багатим різноманіттям тварин: лисицями, оленями, вовками, рідкісними птахами, зайцями та інш. Також тут можна скористатися унікальною можливістю годівлі постраждалих і потребуючих турботи тваринок.
Музей природи – справжній рай для любителів зоології. Експонати музею представлені колекціями пташиних опудал, ссавців, болотних та водних птахів, колекцій комах та жуків, гербаріїв та фотографій степових рослин і багато чого іншого.
Це зовні Крилос – маленьке та непримітне село, але якщо до нього завітати, то можна не тільки прослідкувати за розвитком легендарної колись столиці, а й побувати в Давньому Галичі. У цьому допоможуть археологічні знахідки та вцілілі пам'ятки архітектури.
