Вухатий Камінь – це вершина в українській частині Карпат, яка знаходиться у Верховинському районі в Івано-Франківській області, Україна. На маківці гори та її схилах знаходяться чудернацькі скелі, котрі в народі називають «храмами» – це витвір вітру та часу, інформує KARPATY.LOVE.

Висота над рівнем моря – 1864 м.
Прийнято сприймати сходження на Вухатий Камінь частиною маршруту на гору Піп-Іван, однак можна обрати маршрут на цю вершину як цілком самостійний.
Цікаво, що гора розташована на території Карпатського національного природного парку, тому й охороняється державою додатково як об'єкт важливого значення.
Через гору проходить маршрут із Дземброні на вершину Чорногірського хребта. Також є можливість оглянути побувавши тут й гору Смотрич, яка розташована у напрямку на південний захід від Вухатого Каменя та окрасу краю – Дзембронські водоспади, які знаходяться в котловині у напрямку на схід.

Чим цікава вершина Вухатий Камінь
Особливою популярністю користуються скелі Вухатого Каменю, адже вони створюють унікальну та неповторну атмосферу на самій горі. Такого Ви не зустрінете більше ніде! З цих скельних виходів відкривається чудовий панорамний вид на увесь хребет – від побаченого мліє серце та сміється душа! Підкорення вершини справді варто здійснити заради того, щоб побачити на власні очі величні розсипи камінних брил різних розмірів та форм. Хто й для чого їх сюди помістив? Відповідь на це запитання знає лише сама природа!
Камені покриті мохами та лишайниками. Цікаво, що вдивляючись в чудернацькі камінні фігури, кожен бачить щось своє! Комусь здається, що перед ним людська постать, а комусь видається, що брила схожа на авто. Однак, найчастіше брили асоціюються з людським органом слуху – вухом, тому, мабуть, й гора здобула в народі таку назву.

Як дістатися до вершини Вухатий Камінь
Дістатися до гори можна наступним чином: а.) з Чорногірського хребта та б.) з самого села Дземброня. Цікаво, що саме сходження займе орієнтовно три переходи по 45 хв. Варто також пам'ятати про те, що у цих місцях розташовані Дзембронські водоспади, які, за можливістю, теж можна відвідати, адже вони – унікальне явище гірського краю.
Також дорогою є напрочуд багато місць, де можна розташуватися на нічліг та місць, де можна набрати питної джерельної води – напитися та взяти з собою в дорогу.

У цих місцях хочеться дихати вільно, спостерігаючи за барвистими світанками, співати:
«Я піду в далекі гори, на широкі полонини
І попрошу вітру зворів, аби він не спав до днини.
Щоб летів на вільних крилах на кучери і в діброви…»
Приїжджайте у Карпати, щоб пізнати їхню таємницю. Піднімайтесь у гори, щоб почути їхні легенди та доторкнутися до незбагненного. Відкривати для себе нові місця сили – це не тільки цікаво, але й корисно для психологічного стану людини. У горах не має менеджерів чи програмістів. Усі ми – мандрівники, які подорожують, відкривають, піднімаються та закохуються в гори знову й знову… Гори прагнуть побачити у людині товариша – мудрого, дбайливого, хто відноситиметься до них, як до свого тіла та називатиме «своїми». Це щось сокровенне, що можна отримати тільки тут, на вершинах, оповитих хмарами. Легких усім наплічників та до нових пригод!
