Кожен поважний турист, який хоч раз побував в Дземброні буде радити відпочинок в цьому високогірному селі всім своїм знайомим. В чому ж основна таємниця, що так приваблює мандрівників?! З кожним роком все більше поширюється мода на зелений туризм. Українські Карпати – ідеальне місце для цього новомодного виду відпочинку. Кремезні гірські масиви та поодинокі гори-велтні, вкриті зеленими килимами полонин, дзвінке та чисте, мов кришталь, гірське повітря, бурхливі та грайливі гірські потоки, дикі звірі, які зацікавленим поглядом визирають із-за хащів на досі небачених людей. В жодному супермаркеті світу не можливо купити таких смачних та корисних молочних продуктів, запашних білих грибів та солодших за мед ягід. Жодна вода з магазину не зрівняється чистотою та користю з гірською. Одним словом, кількаденний відпочинок в Дземборі – це саме те, що необхідно спраглій до спокою та гармонії душі. Та якщо ви не належите до пасивних відпочиваючих, тоді Дземброня – ідеальний старт маршруту по найвищому в Україні Чорногірському хребті, інформує KARPATY.LOVE.

Дземброня — гірське село в КарпатахГірське село в Карпатах — Дземброня

Село знаходиться на кордоні з Румунією, тому з однієї з вершин одним оком можна подивитися, де починається Європа. Село протяжністю 10 км. налічує всього-навсього 250 жителів. Але попри це в селі є власна початкова школа, а також своя селищна рада та два магазини. Місцеві мешканці не спішать покидати своїх високогірних помешкань, адже завдяки туризму, що з кожним роком процвітає, потреби виїжджати просто немає. Річка Чорний Черемош – одна із найголовніших туристичних атракцій. У весняний період, коли Черемош особливо повноводний до села з'їзджаються любителі рафтингу з усіх куточків Європи та Азії. Але найцікавіше, що приваблює туристів, – це Чорногірський масив з найвищими його вершинами, в підніж'ї яких знаходиться Дземброня. Гора Говерла (2061 м), г. Бребенескул (2038 м), г. Піп Іван Чорногірський (2028 м), г. Петрос (2020 м), г. Гутин Томнатик (2016 м) та г. Ребра (2001 м) – вершини-велети, з року в рік випробовують на міцність та витривалість найсміливіших туристів.

Ніколи не знаєш, що очікувати від місцевої погоди. Тут вона змінюється не по днині, а по годині. Так зранку можна спостерігати густий, як сметана, туман, вдень – жарке сонце, а ввечері – сильні проливні грози, що в момент зроблять повітря прохолодним та вільним від денної спеки.

Гірське село в Карпатах — ДземброняДземброня — гірське село в Карпатах

Туристичні атракції Дземброні

Як уже говорилося, Дземроня – стартовий етап в маршруті на вершину Піп Іван, яку в народі прозвали Чорною горою. Свою містичну назву вершина отримала не через гірський хребет, до якого належить, а через одну із легенд. Колись шлях до гори був небезпечним. Під горою відбувалися різноманітні місцеві базари та ярмарки, а отже тут завше були прибутки. А де є гроші, там завжди знайдуться охочі легкої поживи. Розбійники час від часу підстерігали свою жертву та відбирали найцінніше: гроші та худобу. Так виникла ця зловісна назва. Селян дивує, чому офіційно гору називають Піп Іван, адже з ніяким попом гора не пов'язана зовсім. Але такій назві існує наукове пояснення: кам'яний відкритий простір вершини на пару з сильними вітрами, створюють ефект співу. А Іван – то одне із найпоширеніших імен в Карпатах. Ось і вся розгадка. В давнину гора служила місцем поклоніння язичницьким богам. Традиція проведення подібних ритуалів збереглася й сьогодні, щоправда носить вона зовсім невинний характер. Кожного року, в ніч на Івана Купала, гора стає місцем збору людей з навколишніх поселень.

Маршрут на Піп Іван із Дземброні

Сходження на Піп Іван із Дземброні

20-ти кілометровий маршрут на гору Піп Іван через Вухатий Камінь – один із найпопулярніших туристичних маршрутів. Приваблює туристів час затрачений на сходження – приблизно 10 годин, та мальовничі, мов у казці, навколишні краєвиди. Фотографії, зроблені на маршруті, виходять чіткими та красивими, а зафіксовані моменти та природа виглядатимуть фантастично.

Гора Вухатий Камінь, маршрут Чорногірським хребтомГора Вухатий Камінь, маршрут Чорногірським хребтом

Обсерваторія «Білий слон»

Гора Піп Іван – унікальна ще й тому, що на її вершині знаходиться найвисокогірніша будівля на теренах України – польська обсерваторія «Білий слон». Польські дослідники протягом 1938-1941 рр. постійно проживали та працювали на висоті 2028 метрів. Обсерваторія була необхідною для астрономічно-метеорологічних досліджень. Свою назву вже тепер напівзруйнована будівля отримала від того, що взимку стає дійсно схожою на білого велета. Інша версія розповідає, що були такі скептики, які вірили у потрібність та доцільність обсерваторії, як у білого слона. Та це в минулому, наразі українська влада за підтримки поляків планує відреставрувати «Білого слона» заради наступних поколінь.

Незвичайне розташування будівлі породжує в письменницькій голові бурні фантазії, пов'язані з містикою. Так з під пера Марії Римар виходить книжка «Білий слон», містичні події в якій відбуваються на території колишньої обсерваторії. Під враженнями від перебування на вершині Піп Іван Юрій Андрухович пише аж два твори – «Carpathologia cosmophilica» та «12 обручів».

Обсерваторія «Білий слон», гора Піп Іванг. Піп Іван, обсерваторія «Білий слон»

Легенди та версії походження назви села

В ХVІІ ст. через Дземброню пролягав шлях, що сполучав Чехословаччину, Польщу та Румунію. Якось на перетині шляху слуги польського пана загубили його доньку Броніславу. Єдиним питанням, що лунало з уст шукачів було: «Гдзє Броня?». Науковці припускають іншу версію, згідно якої назва поселення походить від угорського «dzemborin», тобто празник, свято. Така версія виникла у зв'язку з давньою традицією в честь свята – жертвоприношення білого бичка на горі Вухатий Камінь.

Згідно переказів, в лісах Дземброні водилися зубри, звідси і назва. А ще існує припущення, що назва села і місцевої річечки походять від польського слова «zab», з польської – зуб.

Все це не таке важливе, як сама гостинна атмосфера в Дземброні. Не потрібно з підозрою ставитися до місцевої пестливої говірки – така тут особливість. Тай навколишня краса сама по собі змушує говорити: травичка, корівка, водичка, сонечко, ягідки.

Довкола села ДземброняОколиці села Дземброня

Село Дземброня – мистецька муза

Місцевий колорит та пейзажі – якнайкраще вписуються в художню картину. Село Дземброня – головний персонаж в романі української письменниці Тані Малярчук «Згори вниз». Також неодноразово в своїх творах до села звертається Тарас Прохасько. Одним словом, їхні книжки – прекрасна можливість ознайомитися з селом заочно. В період розквіту української літератури ХХ ст. Дземброня надихала на творчі здобутки таких гігантів словесності, як Леся Українка та Василь Стефаник. Досі ходять слухи, що саме Дземброня надихнула Сергія Параджанова на створення «Тіней забутих предків», і зовсім не важливо, що в результаті картина була знята в Криворівні. Колега Параджанова по знімальному цеху графік Юрій Якутович практично все життя проводив літні вакації в Дземброні. Його спільна картина з С. Параджановим – пік праці в якості художника.

Дзембронські водоспади

Справжнє природне диво! Водограй розташований в підніжжі гори Смотрич має найдзвичайну довжину – 100 метрів! Висота найвищого порога – 10 метрів. Потрібно подолати дві години шляху, але, повірте, враження від побаченої дивовижі – неймовірні. На шляху до водоспаду вам зустрінуться мальовничі гуцульські плаї – стежки, якими горяни виганяють свою худобу.

Дзембронські водлоспади, маршрут Чорногірським хребтомДзембронські водлоспади, маршрут Чорногірським хребтом

Серед місцевого населення ходять слухи, що навколишні непрохідні хащі та темні ліси – місце збору всієї нечистої сили. Саме тому тут так полюблять виконувати ритуали жертвоприношення відьми та чарівники з усього світу. Чи то правда, чи то черговий рекламний трюк – вирішувати вам самим. Але те, що в селі та навколо нього існує своя магічна атмосфера – це точно. Кожен, хто побував тут, відчув це на власній шкірі. Хіба це не диво – коли можна піднятися вище хмар, відчути їх на дотик. Коли яскраво-криваве сонце вступає в боротьбу з густим та непрохідним туманом, і коли той, переможений, розсіюється, сонечко стає привітним та теплим. Коли зірки можна черпати з річки повними пригорщами! Коли замість стін – безмежний простір, а ноги пестить килимок з зеленої запашної травички. Коли виростають крила від щастя і смутку та депресії більше немає місця. Дземброня – джерело щастя та вічної молодості.

Розташування:

с. Дземброня, Івано-Франківська область

Координати GPS:

48.1067801024.67850700
Високогірна Дземброня — чи не найкраще карпатське село, якщо ви маєте на меті втечу від цивілізації. Неймовірні краєвиди, чисте гірське повітря, ліси та полонини дозволяють без жодних докорів сумління назвати Дземброню центром зеленого туризму. Але є одненька проблемка… Як і будь-яке екологічно чисте місце, де можна досхочу ховатись від цивілізації, село розташоване подалі від транспортних шляхів. Дістатись сюди нелегко, проте ми готові розповісти, як це можна зробити.






Власникам автівок пощастило — для них шлях буде найлегшим. Всі інші мають їхати автобусом з Івано-Франківська через Ворохту до с. Ільці. Як вийдете в Ільцях, уважно подивіться на трасу — це остання нормальна траса, яку ви побачите на своєму шляху до Дземброні. Від Ільців треба подолати ще 12 км до кінцевого пункту призначення автобусом або — ми розуміємо, це звучить невтішно — попуткою. До Ільців можна доїхати з Косова через Верховину. Єдиний прямий рейс до Дземброні рушає саме з Верховини: о 12.00, 15.40 та 17.50 — орієнтована вартість проїзду становить 20 гривень. В принципі, ви можете сісти в цей автобус в Ільцях… А можете і не сісти, адже з високою вірогідністю в Ільцях вже просто не буде місця, пасажири в салоні будуть щільно утрамбовані, наче балтійські шпроти. До речі, автобус “Дземброня-Верховина” також існує — він відходить о 14.00. Чи вартує Дземброня транспортних пригод? Авжеж!

Постійних жителів в селі — 245-300 осіб, тобто це справжній рай для туристів, які обирають місце для відпочинку за принципом “чим менше людей — тим краще”. Приємне усамітнення вам забезпечене. Питома назва села звучить як “Берестецька Дземброня”, його намагалися перейменувати у Берестечко, але таке ім’я не прижилося, тому рішенням народного референдуму селу повернули його “рідну” назву: Дземброня.