Чернелицький замок

Раніше, потрапляючи на розповіді про замок в Чернелиці в літературі чи інтернеті, чомусь був свято переконаний, що від твердині окрім брами практично нічого не збереглось. Причиною таких переконаннь слугувало те, що практично усюди зустрічались лише фотографії замкової брами. Звичайно, саме браму можна вважати найцікавішим об"єктом замку, адже її портал, декоративне оздоблення і герб не можуть не привертати увагу. Проте, як виявилось, інші елементи твердині теж непогано збереглись, що мене приємно здивувало, бо я сподівався побачити там значно гіршу картину.
Замок розташовується у східній частині Чернелиці на не надто високому скелястому піднесенні над потоком, який за кілометр впадає в Дністер. Замок в плані квадратний з чотирма бастіонами по кутах і в"їздною брамою зі східного боку. Товщина стін сягала двох метрів, а їх висота - шести метрів.
Будівництво замку розпочалось на початку XVII століття, проте до початку Визвольних змагань 1648-1654 років твердиню не встигли повноцінно добудувати, що допомогло козакам понищити її. Остаточно замок добудував брацлавський воєвода Михайло Єжи Чарторийський у 1659 році. Твердиню двічі здобували турки у 1672 та 1676 роках. Проте надалі замок відігравав дуже важливу роль як найсхідніший прикордонний форпост Речі Посполитої на правому березі Дністра. Особливу роль твердиня виконувала під час молдавського походу Яна ІІІ Собеського у 1685-1691 роках. У Чернелиці зберігався провіант та фураж королівської армії, а сам Ян ІІІ Собеський кілька разів зупинявся у замку.

Читайте також: Приозерне

Після Чарторийських Чернелицею володіли Галерські, Потоцькі, Станецькі, Ценські. Останнім власником замку, який жив у ньому, був Мауріцій Ценський, після смерті якого у 1817 році його син покинув Чернелицю. З того часу замок почав занепадати і з часом перетворюватись на руїну. В радянський час поруч з замком перебувала лікарня, деякі будівлі якої розташовувались впритул до замкових стін. Вже в часи незалежності медичний заклад переїхав в інше приміщення, і з того часу в колишній твердині господарює лише місцева худоба, яка мирно щипає травичку на замковому подвір"ї.
А тепер перейдемо до розгляду окремих елементів замку.

Вид з подвір"я на замкову браму:



Герб Чарторийських, під яким ймовірно була якась таблиця (принаймі місце для неї було означено):



Фрагмент стіни біля брами:



Тепер заходимо всередину набрамного корпусу і поглянемо на бійниці, які розміщені по боках від входу. Схоже, що права бійниця з"явилась тут значно пізніше від лівої і використовувалась в суто декоративних цілях, бо як бачимо на її місці раніше була пішохідна хвіртка, яку з часом замурували.

Читайте також: Шість замків Прикарпаття, про які мало хто знає

Ліва від входу бійниця (схоже, що автентична):

Двері до бічного від брами приміщення:

Ліве від проходу приміщення:

Читайте також про: Крилос: заповідник «Давній Галич»

Праве від проходу приміщення:

Старе вікно в правому від брами приміщенні:

Праве від брами приміщення з боку південно-західного бастіону:

Читайте також: Тустань – унікальна невідома середньовічна фортеця в Карпатах

Південно-західний бастіон:

Читайте ще про: Пнівський замок

Південно-східний бастіон:

А так цей бастіон виглядає з замкового подвір"я:

Північно-східний бастіон:

Читайте ще: Галицький замок

Дві бійниці на північно-східному бастіоні:

Зараз на замковому подвір"ї розташовується фруктовий сад, який заклали в радянські часи працівники місцевої лікарні.

Читайте також про: Раковецький замок

Також тут випасають худобу найближчі сусіди замку.

Автор тексту та фото Роман Бречко rbrechko

Так колись виглядав Чернелицький замок

Читайте про інші Перлини Прикарпаття