Героїв катують та вбивають: у Франківську рідні та небайдужі вкотре нагадують світу про військовополонених (ФОТО)

Третього серпня у центрі Івано-Франківська зібралися батьки, рідні, друзі та небайдужі, які прийшли вкотре нагадати про українських військовополонених.

86 днів тривала оборони Маріуполя воїнами з різних підрозділів. І вже майже три місяці полону в країни-терориста, яка не дотримується жодних правил війни, Женевської конвенції, прав людини.

Ірина, мама бійця полку АЗОВ з Прикарпаття, розповідає, що вони вкотре зібралися, аби привернути увагу міжнародних організацій до жахіть з українськими військовополоненими. Загалом з Прикарпаття захищати Маріуполь добровольцями пішли близько 50 людей, інформує “Галка”.

«Ми всі просили, аби їх вивели з Азовсталі. Згодом це все перетворилося у трагедію. В Оленівці загинуло багато наших дітей – ми маємо їх повернути. Всіх їх маємо повернути. росія оприлюднила списки загиблих, але багато батьків сказали, що не знайшли своїх дітей у списках. Нещодавно ми дізналися, що їх вивозять групами по 30 людей у невідомому напрямку», – каже Ірина.

Тому рідні ще раз звертаються до світу, аби він почув про захисників Азовсталі.

«Нещодавно росія визнала наших хлопців терористами, але як таке можливо, коли вони воїни. Світ вже давно має визнати росію терористом, ми всі бачили Бучу, Ірпінь, інші міста та села. Просто розкажу історію з одного з сіл, де росіяни влаштували справжню м’ясорубку. Зайшли в хату, а там лежить жінка, розрізаний живіт, всі нутрощі назовні, але вона ще жива. То хто терорист?».

Вона додає, що полонених допитують чотири організації, важко уявити через яку кількість тортур проходять військовополонені. Їх годують один раз вдень.

Мама 25-річного строковика з Маріуполя Світлана розповідає, що її син перебував на Азовсталі у складі в/ч 3057 (місто Маріуполь). Останній раз виходив на зв’язок у квітні. Рідні досі не знають, де вони зараз знаходяться. Тому рідні строковиків звертаються до політиків та міжнародних організацій, аби ті допомогли повернути їхніх дітей.

Рідні вимагають від міжнародних організацій, які забезпечують права людини виконати свої прямі обов’язки.