Історія киянки, яка разом з дітьми через вторгнення РФ в Україну переїхала у Франківськ

Дитяча психологиня Ірина з донькою та сином, тікаючи від війни, переїхала з Києва до Івано-Франківська.

Жінка розповіла кореспондентці Суспільного, що зараз вона з дітьми освоюється і думає, що робити далі.

В Івано-Франківськ Ірина приїхала ввечері 25 лютого. Жінка каже, коли почула в столиці вибухи, одразу почала пакувати речі. Зібралася за півтори години.

Ірина розповідає, що досі не відновилася після того стану.

"Прокидаєшся від вибуху. Ти — розгублений. Тобі страшно і ти просто не знаєш, що буде далі, ти — тут і зараз. Але коли в тебе є діти, в стресовій ситуації все ж таки виникає бажання допомогти їм. Саме це бажання рятує, тому що воно перемикає тебе зі свого страху на раціональні дії", — каже Ірина.

Зараз вона з двома дітьми освоюється в Івано-Франківську. З її слів, місцеві їх радо прийняли. Допомагають словом, ділом, речами, їжею та грошима.

Син Ірини Роман розповідає, що 3 березня поблизу місця, де вони жили, російські війська нанесли авіаудари. Хлопець каже, що до можливого вторгнення РФ в Україну у родині готувалися.

"Це був приблизно січень і уже тоді ми боялися. Але навколо всі люди ходили та нічого навіть не запідозрювали. Те, що російські окупанти напали 24 лютого, було несподіванкою", — каже Роман.

Його сестра Поліна розповідає, що найважче їй далася дорога попри те, що на ніч родина поселилася в готелі. Через великі затори добиралися з Києва до Івано-Франківська півтори доби.

"В дорозі мене дуже сильно нудить і мені було погано, коли ми їхали. Мене постійно трясло, руки німіли. Ми їхали двома автомобілями. В іншому — була собака і я її вигулювала", — розповідає Поліна.

Психологиня Ірина розповідає, під час війни не потрібно брехати собі, що все буде добре, а прийняти те, що невизначеність може тривати довгий період. Також необхідно донести цю інформацію до дітей. Жінка каже, в тилу рівень стресу може бути не меншим, ніж у зоні бойових дій.

"Дуже важливу роль відіграє, навіть якщо ти перебуваєш у тилу, – перемикання. Тобто в тилу ти можеш бути чимось зайнятий — волонтерством, писати казки, історії цікаві розповідати, вплітаючи ось цю дійсність, яка вже, на жаль, стає нашою реальністю", — каже Ірина.

З її слів, перепади настрою у період війни людина може відчувати 21 раз поспіль. Далі гормон стресу гасить дофамін, який виробляє організм.