25 травня – в Івано-Франківську «Українські вечорниці» - дещо відмінні від тих, на які ходили наші діди-прадіди…

25 травня 2013 року, за сприяння Молодіжної комісії Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ та ГРХ «Клич», у Народному домі «Просвіта» (вул.Грушевського, 18) відбудеться дискотека «Українські вечорниці».

Вхід у вишиванках вільний. Початок о 18.00 год.

А яке ж значення вечорниці мали для наших предків?

Вечорниці чи досвітки були однією з форм осінньо-зимових вечірніх розваг, що відбувались у хаті бездітної вдови. На вечорниці оповідали казки, танцювали, поєднучи дозвілля з роботою.

Для проведення вечорниць дівчата підшуковували простору хатину, господиня якої - самотня жінка (бабуся, вдова), що стежила за дотриманням усіх звичаїв та традицій під час вечорниць. Причому, якщо молодь сиділа до півночі, то це вечорниці, якщо до третіх півнів — досвітки.

За приміщення молодь розплачувалася хлібом, тканиною або ж іншими продуктами. Вечорниці відвідували молоді люди, які були неодруженими. Брати і сестри намагалися перебувати в різних оселях.

Дівчата відвідували вечорниці тільки у своєму селі і трималися переважно одного гурту, а хлопцям дозволялося відвідувати усі вечорниці свого села, а також і сусідніх.

У XVIII ст. церква повела боротьбу з проведенням вечорниць.

Церковна влада наказала духівництву вжити найактивніші заходи щодо викоренення вечорниць, оскільки ці «нечестиві беззаконня» призводять до «праведного гніву Божого», тобто неврожаїв хлібу, бездощової засухи, падежу худоби, тяжких хвороб людей, морової згубної пошесті.

Олексій Маркевич, із здивуванням коментуючи церковні заходи, зазначав: «Вечорниці – найцнотливіші зібрання, що заміняли для сільської молоді все, що вигадано для осіб інших класів під назвою різного роду зібрань, балів і вечорів… Навіть, залишаючись ночувати удвох, малоросійський парубок і дівчина не порушували меж невинного і дозволеного», а « "блудні гріхи"… відбуваються тут, як і в інших класах, незалежно і поза зібрань»