«Я — тут, а моя дружина вже там. У неділю поховав». Репортаж із переповненої коронавірусної лікарні на Прикарпатті

У лікарнях стовідсоткове заповнення ліжок, у місті Богородчани розгорнули мобільний госпіталь, на дорогах встановили блокпости, де медики вимірюють температуру. 

В Офісі президента таке погіршення ситуації в області пов’язують із тим, що під час січневого локдауну працював гірськолижний курорт «Буковель» і приїздили іноземці. Однак лікарі, які працюють в інфекційних відділеннях із коронавірусними хворими, іншої думки.

Репортаж hromadske з переповненої міської лікарні в місті Яремче, що за 40 кілометрів від «Буковелю».

«Без кисню ми не люди»

«Без кисню ми не люди. Ми б не вижили. Слабкість така, що вчора вийшов і впав», — розповідає чоловік старшого віку Лев Михайлович.

Він сидить на високому лікарняному ліжку, звісивши ноги. На обличчі киснева маска, поряд із ним на підлозі — кисневий концентратор.

У кінці палати, біля вікна, лежить його дружина Тетяна. Раніше вони й самі працювали в цій лікарні. Жінка — терапевткою, чоловік — невропатологом.

«У нас на двох сто років досвіду. Дружина пропрацювала тут 46 років, а я — 54».

Подружжя потрапило в лікарню 10 днів тому. Ще 10 днів до того лікувалися вдома.

«Усе ніби протікало нормально, а потім раптовий криз. Немає чим дихати, сатурація падає, до колін синя, до ліктів синя», — розповідає Тетяна.

На комп’ютерній томографії виявили, що в неї — 75% ураження легень, а в Лева Михайловича — 50.

«Ми сюди взагалі трупами потрапили. Я п’ять днів спала під киснем. Інакше не могла, — каже Тетяна й показує кисневу маску, яка лежить біля неї. — Зараз уже одужую. Сподіваюся, що за два дні випишуть».

«Якби не кисень, ми б із вами вже не розмовляли», — додає чоловік. 

У Яремчанській центральній міській лікарні є 70 ліжок для інфікованих коронавірусом у двох відділеннях. Одне — інфекційне, а інше переобладнане з терапевтичного. Вільних місць тут немає від початку лютого.

«Такої хвилі, як зараз, ми ще не мали. Завжди були вільні місця, щоб покласти 4-5 хворих. А тепер нема. І влаштовують скандали, що не хочемо класти — але ж у нас немає куди!», — розповідає завідувач терапевтичного відділення Ярослав Гундяк.

Щоб потрапити на стаціонарне лікування, хворі стають у чергу. Щойно звільняється місце — його відразу займає інша людина.

«Сьогодні вночі померла жінка з Богородчан — на її місце одразу поклали іншого хворого. У нас стовідсоткове заповнення ліжок. Те, що розповідають про 70-80% — неправда».

Щоб хоч якось збільшити кількість ліжок, у відділенні переобладнали кімнату, де раніше могли відпочити лікарі. Місця в лікарняних коридорах не використовують, хоча там і стоять ліжка.

Лікар пояснює: їх вони отримали як гуманітарну допомогу і кладуть туди пацієнтів лише в екстрених випадках. Наприклад, коли хворого привозять уночі. 

«Я міг би всі місця заповнити за день, але хіба це допомога? Це фарс! Неможливо вилікувати людину в коридорі».