Хай пісня лине без упину. Незвичайний пісенний фестиваль у гуцулів

Володимир Ватуйчак вразив усіх своїм співом на фестивалі-конкурсі гуцульських співанок імені Марії Кречунєк (Чукутихи) у селі Криворівня на Прикарпатті.

“Особливістю мистецького дійства є те, що в ньому беруть участь виконавці лише з Верховинщини, — розповідає Дмитро Стефлюк, голова ГО  “Всеукраїнське товариство “Гуцульщина”, пише "Газета "Експрес".

Читайте також: Свято гуцульської фіри та коня в Яблуниці (фото, відео)

Фестиваль назвали на честь знаної народної співачки із Верхнього Ясенова Марії Кречунєк (за чоловіком Чукут) (1836 — 1936). Фотопортрет 90-річної Чукутихи у святковому вбранні із люлькою роботи фотографа Миколи Сеньковського у 1931 році здобув Гран-прі на міжнародній фотовиставці у Парижі.

Марія Кречунєк, могла три дні майже безперервно співати народних пісень,що не повторювалися.

Читайте також: На Гуцульщині пройшов фестиваль карпатського ліжника (відео)

На фестивалі в Криворівні давні пісні гуцульським діалектом виконували 80 народних співаків. Серед колективів першість здобули гуцули із Замагори під керівництвом Параски Мартищук. Серед сольних виконавців — мати й син, Параска та Василь Романюки із села Зелене. Гранпрі здобув 43-річний Володимир Ватуйчак, різьбяр по дереву із села Бистрець.

“Можу співати годину безперервно, але кємити (пам’ятати. — Авт.) і виспівувати стільки пісень, як поважна Чукутиха, не бирую (не можу), — каже Володимир Ватуйчак. — На фестивалі я шість хвилин виконував співанку про Чорногору авторства Василя Білоголового із Бистреця. У 40 куплетах розповідається про красу природи: гори, потічки, плаї, полонини, про пташок і тварин, сонце, місяць та зорі, що “зачіпаютси своєми краєма за гори”.

Акомпанували народному співакові двоє музикантів: скрипаль Микола Цвілинюк з Криворівні та сопілкар Юрій Тафійчук із Буковця. Нагородили Володимира Ватуйчака не лише за пісню, але і за дотримання гуцульського діалекту у кожному слові співанки і старовинне народне вбрання.

Історія фестивалю

Для вшанування пам’яті співочого феномену Марії Кречунєк Верховинська районна державна адміністрація вирішила проводити районний Фестиваль-конкурс гуцульських співанок імені Марії Кречунєк (Чукутихи). Вперше він відбувся 27 листопада 2012 року. Через те, що Чукутиха тривалий час жила і похована в селі Верхній Ясенів, проведено даний захід у Будинку культури цього села і тим самим вшановано яскравий співочий талант найвідомішої виконавиці автентичних гуцульських співанок на Верховинщині. У такий спосіб було вирішено сприяти тому, щоб у кожному селі відшукати і вшанувати забуті імена найталановитіших гуцулок і гуцулів, які в минулому виконували автентичні народні співанки. 

Проведення першого районного пісенного фестивалю-конкурсу активно підтримали багато народних митців Верховинщини, серед них також відомий гуцульський музикант і співак Роман Кумлик та львівський вчений Юрій Сеньковський. 

Читайте також: В Яремчі пройшов барвистий І Гуцульський карнавал (фото, відео)

Стара гуцулка Чукутиха з люлькою – забутий скарб історії

Історично склалося так, що саме гуцулка Марія Кречунєк (Чукутиха) стала своєрідною «пісенною Берегинею Гуцульщини». Жива пам’ять про неї збереглася серед багатьох верховинців завдяки усним переказам місцевих старожилів, а також одній історичній фотографії, яку в народі називають «Чукутиха з люлькою».

Народилася Марія 26 квітня 1836 року на Жаб’євщині. Коли їй виповнився 31 рік, вона вийшла заміж. Її чоловіка звали Йосип Полєка. Своє прозвище “Чукутиха” отримала саме від чоловіка, бо він прозивався Чукут, що для гуцулів означило “замкнений у собі”. Вони прожили душа в душу 50 років. І народили 5 дітей. Про саму Марію відомо небагато, більше про її дітей та нащадків. 

Відомо, що один з правнуків Чукутихи, Микола Максимюк живе в селі Рівня на Івано-Франківщині. Інший, Василь Курилюк, зараз проживає у Високопольському районі Херсонської області. 

Марія Кречунєк, співачка, виконавиця традиційних гуцульських пісень, яких вона знала без перечета, часто складала сама. 

“Сама Марія Чукутиха була неземної краси жінка, та ще й розумна, зваблива, талановита. До неї йшли люди за порадою, допомогою, вона знала, як краще одягнутися. Але найбільший її талант – пісня. Їх вона сама складала і сама виконувала”, – розповідає старший науковий співробітник відділення Інституту українознавства Іван Зеленчук. 

Як згадують її нащадки, могла три дні співати на весіллі, ні разу не повторюючись, прожила майже 100 років. Точна дата смерті невідома, лише приблизно у 1931-1936 роках. Похована вона на старому кладовищі у Верхньому Ясенові. 

Читайте також: Фестиваль “Купальська ніч”. Як у Франківську відсвяткували Івана Купала. ФОТО

У 1926-ому Чукутиху із люлькою сфотографував військовий фотограф Микола Сеньковський. Сам походив із Полтавщини, але цікавився гуцулами і одним із перших зробив серію фотографій про їхній побут та обряди. Відкрив у Коломиї фотомайстерню, виготовляв листівки із краєвидами Карпат, фотографував місцеві села. Свої роботи поширював у Європі. Фотосесію Чукутихи автор назвав “Стара гуцулка”. До речі, на відомій світлині Марії було 90 років. Знімки ввійшли до збірки “Гуцульські типи”. 1931 року ця світлина експонувалася на виставці в Парижі й здобула гран-прі.

Крім того, Марію Кречунєк (Чукутиху) старожили запам’ятали ще й тим, що вона вбиралася найкраще за всіх жінок у святкове гуцульське вбрання, любила крутити кучері та прикрашати голову різними квітами. Ще й зараз серед верховинців побутує вислів: «А шо ти так вивбираласи єк Чукутиха?».

Багатьох дослідників Гуцульщини та просто допитливих людей цікавило, з якого роду ця талановита гуцулка. Але, на жаль, крім місцевої назви – «Чукутиха» – не було ніякої додаткової інформації про народну співачку. Протягом десяти років були намагання щось додатково довідатися про мистецький феномен цієї унікальної жінки. Спочатку опублікували її фотографію у районній газеті «Верховинські вісті» під рубрикою «Світло і тіні незабутніх предків». Під час численних українознавчих експедицій населеними пунктами Верховинщини перевіряли всі усні перекази, але пошуки слідів родини Чукутихи були безуспішними. Хоча й знаходили сучасні сім’ї верховинців із місцевою назвою «Чукути» у с. Красноїлля та с. Голови, але ніхто з них не підтверджував приналежність цієї талановитої гуцулки-довгожительки до своєї родини.

Читайте також:

Лицарські бої, мотопробіг, повітряна куля: фестиваль “Галицьке лицарство” на Прикарпатті (фото, відео)

Повітряні кулі, стрибки з парашутом та автоперегони: У Коломиї проходить "Drive for Life Fest"

Лудинє-фест- фестиваль автентичного одягу в Косові

Покутські джерела. Коломия приймає ювілейний фестиваль