Історичні будівлі Івано-Франківська. Кам’яниця на розі вулиць Чорновола та Гординського

У 1912 році на розі вулиці Ґолуховського (тепер Чорновола) і Ґіллера (тепер Гординського) коштом єврейського підприємця (який також був доктором права та адвокатом) Карла Вайнґартена була зведена монументальна чотирьохповерхова кам’яниця з двома рівноцінними фасадами, що виходять на обидві вулиці. Завдяки цьому будинок має дві адреси – Чорновола,28 та Гординського,17. 

Будинок побудованийу стилі модерн, прикрашений атлантами, кариатидами, ліпниною, оригінальними балконами. Дата побудови викарбувана над під’їздом з боку вулиці Чорновола. 

Звичайно, що пан Вайнґартен не збирався сам жити в такій великій будівлі. Він з родиною займав лише одну розкішну квартиру на другому поверсі. Перший же поверх віддав під крамнички, а квартири на верхніх здавав багатим винаймачам. 

Дотепер на першому поверсі будівлі розміщені кравецька майстерня та аптека. Щодо аптеки, то вона є однією з найстаріших в нашому місті. Відкрив її у січні 1938 року магістр фармації Олександр Вайс. На той час це була десята аптека в Станіславові й називалася вона  «Під матір’ю Божою».

Щоправда аптечний бізнес пана Вайса проіснував недовго, бо вже у вересні 1939 року до міста прийшли перші совіти й успішно націоналізували і аптеку, і сам будинок. Помешкання за звичною радянською традицією перекроїли на менші квартири і підселили до тих мешканців, які не встигли дременути, пожильців, скажімо так, іншого соціального складу. 

Читайте також: Перлини Прикарпаття

Кажуть Карл Вайнґартен не зміг винести такої наруги і одного дня вийшов на балкон четвертого поверху (хоча деякі джерела стверджуюють, що то було вікно) й скочив униз, тим самим покінчивши і з власним життям, і з несправедливістю світу. Нам на згадку залишилася поштова картка видана у Відні підприємцем Шраєром в 1915 році. На картці можна розгледіти людей, які стоять на балконі другого поверху. 

Кажуть, що то сам Карл Вайнґартен з родиною. До слова, в Ізраїлі зараз проживає син Карла Вайнґартена, якому вже 96 років. 

Колись будинок опалювався вугіллям, яке привозили і вивантажували перед парадними дверима зі сторони вулиці Ґолуховського. Потім вугілля закидували до підвалу, а вже по тому, з двору, лебідками доправляли на поверхи. 

Будівля пережила і перших совітів, і німецьку окупацію, і других совітів. Другі совіти перетворили горішні поверхи на театральний гуртожиток, який проіснував до кінця 50-х років. Саме тоді, з гуртожитком вирішили покінчити й почали надавати квартири у будинку медикам, вчителям та, звісно, працівникам місцевого театру. Саме тому в 1960 році квартиру в будинку отримав актор Георгій (Юрій) Шиманський, якого направили в Станіслав, для підняття театральної діяльності. В цьому будинку Заслужений артист України й прожив до самої смерті в 1990 році. 

В останні роки кам’яницю опосіли ті самі біди, котрі притаманні всім старим будинкам Івано-Франківська. Полишена сама на себе стара архітектура починає руйнуватися під впливом природних факторів. Осипається ліпнина, руйнуються скульптури. Стародавні двері збереглися лише зі сторони вулиці Чорновола. На вулиці Гординського замість старовинних дверей якесь недолуге непорозуміння. 

Про аварійність будинку ведеться мова ще з 2010 року. Будівля потребує проведення протиаварійних та будівельно-реставраційних робіт, а також  негайних консерваційних заходів. 

Читайте також: Туристичні місця Івано-Франківська

Будинок включили до “Програми охорони культурної спадщини міста Івано-Франківська” – він там проходить окремим пунктом з 15-ма іншими кам’яницями. Що цікаво – в програмі вказана лише адреса вул. Чорновола, 28. Чи не означає це, що ту частину будинку, яка має адресу Гординського,17 ремонтувати не будуть? 

Втім, якби там не було, сам факт включення будинку в згадану програму не може врятувати його від руй

Наприклад, у вересні 2016 року обвалилася частина парапету балкону. Уламки впали на автівку “AUDI A4″, котра якраз зупинилася на вулиці Гординського, щоб пропустити пішохода. Чисто випадково ніхто фізично не постраждав. Певний час місце було огороджене стрічками, а потім і їх прибрали. Коли там комусь щось звалиться на голову невідомо. Та й сама згадана програма розрахована тільки на мінімальний ремонт будівель. 

Можна припустити, що мова йде лише про косметичний ремонт, а питання ремонту архітектурних речей та декоративних елементів знову покладено на плечі мешканців. А тим часом за фасадом, з іншого боку будинку, поволі руйнуються сходи між балконами. Колись їх попідпирали металічними швелерами, але й метал прогинається під впливом часу та природних факторів. Скільки цей невблаганний час відпустив для величної будівлі невідомо. Зате відомо, що без капітальної реставрації цілком може статися так, що місто матиме на згадку про кам’яницю Карла Вайнґартена лише поштову картку видруковану у Відні 1915-го року.

В наш час в будинку зі сторони вулиці Чорновала проживає син Юрія Шиманського, народний артист України Олександр Шиманський та відома івано-франківська журналіста (онука Юрія Шиманського та донька Олександра Шиманського) Вероніка Шиманська. А в цокольному поверсі будинку зі сторони вулиці Гординського знаходиться майстерня відомого івано-франківського художника Мирослава Яремака.

за матеріалами Версії

Читайте також: