Археологічна осінь: нові дослідження храму на Прикарпатті якому понад 800 років

У селі Шевченкове Галтцького району Івано-Франківської області археолог Юрій Лукомський вперше за 30 років відновив дослідження храму св. Пантелеймона, де науковці виявили досі невідомі поховання.

Про це повідомляє Часопис «Галич».

«Впродовж вересня 2019 р. відбуваються археологічні дослідження поруч храму св. Пантелеймона (с. Шевченкове, Галицького р-ну). Їх проводить відомий археолог та дослідник архітектури княжої доби п. Юрій Лукомський (доцент Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка»). Попередні дослідження проводилися ним тут 30 років тому. Вже тепер можна ствердити, що буде оприлюднено дуже цікаву інформацію... Окрім цього, виявлені невідомі досі поховання», - йдеться в повідомленні.

За інформацією Часопису, завдяки тому, що на території храму ведуться роботи з водовідведення, археологи мають змогу дослідити будівлю та прилеглу територію з зовнішніх сторін. Вже тепер археологи зазначають, що фундамент діючого храму Св. Пантелеймона стоїть на основі нижчого фундаменту, який є ширшим від того, який відвідувачі можуть повсякденно бачити.

На даний час вдалося провести часткове дослідження з північної, східної та південної сторін храму; не менш важливими стануть роботи з західної сторони, де розміщений головний портал. Кожен день роботи приносить знахідки і бузсумнівно, нові знання. Дослідник археології та архітектури храму планує ознайомити наукове товариство з результатами досліджень на науковій конференції присвяченій 25-ій річниці з часу створення НЗ «Давній Галич» (жовтень 2019 р.), а також подати відповідний матеріал до збірника наукових праць.

Вже тепер можна ствердити, що буде оприлюднено дуже цікаву інформацію. В загальному, можна тільки повідомити, що за результатами розкопок виявилося, що фундамент діючого храму Св. Пантелеймона стоїть на основі нижчого фундаменту, який є ширшим від фундаменту, який відвідувачі можуть повсякденно бачити; також є певні відмінності в їхньому плануванні (що на думку Ю.Лукомського, дає підстави припускати те, що первинно будівничі могли мати дещо інше уявлення відносно основних розмірів споруди). Окрім цього, виявлені невідомі досі поховання.

Цінними для поповнення фондових збірок НЗ «Давній Галич» стануть матеріали розкопок, які можливо з часом будуть представлені в музейній експозиції. Серед них: громовід, який був встановлений на храмі у 20 – их ХХ ст. під час реставраційних робіт та чавунний хрест, який було знайдено під землею поруч центральної абсиди. Датування останнього – друга третина ХІХ ст.

Археологи планують працювати до 15 жовтня, а всі свої дослідження оприлюднити у наукових публікаціях.

Церква святого Пантелеймона - пам'ятка архітектури національного значення. Храм Св. Пантелеймона – це монументальна хрестобанна церква зі зразками вишуканої білокам’яної різьби і численними рисунками та графіті на стінах, яка є свідком славних і трагічних сторінок 800-літньої історії нашого краю. Спорудження храму було закінчено 1194 р. Він був орзташований у центрі добре укріпленого городища, можливо, монастиря. Названа на честь святого Пантелеймона.

На осі головного порталу церкви стоїть квадратна в плані двоярусна вежа-дзвіниця з наметовим дахом. Дзвіницю збудували одночасно з перебудовою церкви францисканцями на початку ХVІІ ст. Тоді вона містилась посередині західної лінії оборонних валів, які оточували колишній монастир. Нижній ярус служив в’їзною брамою, верхній – оборонною вежею та дзвіницею. Через рів, що був розташований перед валами, до брами вів звідний міст. Вежа-дзвіниця стоїть на фундаментах, які викладені з тесаних блоків, що залишилися, мабуть, ще від часу перебудови церкви на базиліку. Стіни вежі муровані з цегли і незначної кількості опоки. Під фундамент монастирського будинку також були використані тесані блоки, стіни з тієї самої цегли, що й дзвіниця і верхня частина церкви.

У XIV столітті перетворена на римо-католицький храм святого Станіслава. З 1595 року належала Ордену францисканців. Реставрувалася у 1926 і 1998 роках. Наприкінці ХХ століття передана греко-католикам. Входить до складу Національного заповідника «Давній Галич».