Національний заповідник “Давній Галич” – княжа колиска

Десь недалеко за пагорбом лунає тупiт копит, лязкiт мечiв, виблискують шоломи воїнiв. Князь упевненою рукою править конем, веде своє вiйсько вперед, на ворога. Воїни знають, що вiдступати нiкуди, бо за спиною, у церквi за муром, горнуться одне до одного їхнi дiти, жiнки та старi батьки, звертають очi до неба, молячи про спасiння. Княже вiйсько йде вперед, I ворогу не буде пощади...

Канули в Лету ті часи. Галицьке князівство давно впало під натиском загарбників, проте, залишилася пам’ять про славних предків, якими пишаємось і донині.Саме Галич – невелике містечко на Івано-Франківщині, де сьогодні близько 7 тис. жителів, – дало назву Галицько-Волинському князівству, а згодом і сучасній Галичині. Хоча слід зазначити, що безпосередньо твердинею князів був не сучасний Галич, а його околиця – тепер село Крилос, де розміщений національний заповідник “Давній Галич”. Його ми і відвідаємо, торкнемося руками старих-престарих будівель, а душею – спадщини предків, пише Разом.

Галицький (Старостинський) замок

Галицький (Старостинський) замок

Замок, який зберігся до сьогодні, спорудили в середині ХІV ст., проте, як і в багатьох інших будівлях княжої доби, його дерев’яний попередник існував набагато раніше (згадується у літописах 1114 р.). Відбудова цього оборонного оплоту зайняла майже ціле сторіччя і недарма, адже замок був одним із найбільших в Галичині: міг вмістити близько тисячі військових і володів кількома десятками малих гармат та значною кількістю вогнепальної зброї.

Храм святого Пантелеймона

Храм святого Пантелеймона

Перша писемна згадка про храм, що “…стоїть самотній на полях з квадратних каменів збудований”, датується 1367 роком. Обстежуючи церкву св. Пантелеймона, дослідники 1909 року відшукали на фасадах численні написи ХІІІ-ХVІІ століть. Розшифрувавши їх, історики визначили, що храм побудував Галицько-Волинський володар Роман Мстиславич, присвятивши його своєму діду – київському князю Ізяславу, християнське ім’я якого якраз і було Пантелеймон.Понад 800 років храм служив прихистком для вірян, що переховувалися в ньому під час нападу татар та турків під проводом Ібрагіма Шайтан-Паші. Його будівля пережила страшну пожежу 1802 року, гарматний обстріл Першої світової війни і зараз радо вітає гостей.

Курган

В мальовничому урочищі Качків, на південний захід від Крилосу височіє одинокий курган – місце містичне і таємниче. У давні часи це був височенний пагорб, який охороняв підступи до Древнього Галича. Під час археологічних розкопок, що проводилися у ХІХ ст., у кургані були виявлені спорядження заможного воїна та рештки спаленого човна, датовані Х століттям. Історик М. Грушевський вважав, що саме у Галичиній могилі похований засновник Галича. Ймовірність цього підтверджені вченими-археологами в останнє десятиріччя ХХ ст.. На кургані панує особлива атмосфера: думки приходять до ладу, набираєшся сил. Тут можна годинами розмовляти з вітром.

Чудотворні джерела

Біля одного із схилів Крилоської височини, неподалік фундаменту Успенського собору, вже сотні років з-під землі б’ють холодні джерела – справжній скарб на кам’янистих, спраглих води землях. Цю криницю здавна охрестили княжою. За переказами, під час важкої облоги князь уже був готовий здати городище, бо його військо вмирало від спраги. Несподівано до нього прийшов старець-волхв і наказав встромити меча у землю там, де впаде останній промінь сонця на заході. Тієї ж миті звідти вдарило джерело, яке згодом обклали каменем, зробивши криницю. Звісно, княже військо не лише вистояло – відкинуло ворога далеко за межі земель. Отож і досі вірять, що вода з княжої криниці здатна зцілювати і надавати богатирської сили.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці

Церква Успіння Пресвятої Богородиці

У Євангелії є запис про страшний турецько-татарський напад на Галичину 1676 року. Тоді селян Крилоса забрали в неволю, а стару церкву пограбували й спалили, як і укріплення навколо неї. Проте вже в 1702 владика Йосиф Шумлянський, єпископ Галицький, Львівський і Кам’янець-Подільський повністю реставрував храм, обгородив його оборонними укріпленнями, цегляними стінами, додав кутові вежі та в’їзну браму.Велику цінність становлять нині західний портал церкви із двома пілястрами та фронтоном, прикрашеним різьбленою в камені композицією «Успіння Богородиці», північний портал із різьбленими кам’яними кронштейнами та єпископський герб Й. Шумлянського. Окраса відреставрованої церкви Успіння Пресвятої Богородиці – іконостас (автор А. Манастирський) та Крилоська Чудотворна Ікона Божої Матері. З ХІІ ст. зберігся барельєф крилатого змія-грифона, що досі вітає туристів на північній стіні притвору церкви.

Митрополичі палати

Митрополичі палати

У давнину тут була резиденція митрополитів, а зараз – Музей історії, заснований за передсмертним бажанням митрополита Андрея Шептицького. Його мрію здійснив 1937 р. Я. Пастернак, зібравши найцікавіші знахідки зі своїх розкопок у Крилосі. У дворі палат погляд заворожують численні майстерно виконані скульптури, хоча, на жаль, вони постраждали від часу та лихоліть. Вся історія древнього Галича в одному місці – так можна назвати Митрополичі палати.

Нестримною рікою течуть літа, не шкодуючи ні людей, ні будівель, та, допоки стоїть Галич і сюди приїздять люди, доти живе пам’ять про славну й трагічну минувшину.

Читайте також:Крилос - середньовіччна столиця Галицько-Волинської держави (фото)