Добірка найцікавіших музеїв Прикарпаття

А для урізноманітнення дозвілля можна відвідати кілька музеїв. Таких закладів у регіоні є дуже багато, в цій статті підібрані ті, які є найцікавішими і, завдяки ентузіастам-власникам або працівникам, можуть стати гарним доповненням до подорожі у Карпати.

   1. Музей гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів імені Романа Кумлика

Невеликий приватний музей, зібраний місцевим музикантом Романом Кумликом. Господар сам збирав протягом 30 років предмети побуту, давній гуцульський одяг, знаряддя праці, грошові знаки різних часів та багато цікавого про життя гуцулів. Особливою гордістю є колекція музичних інструментів.

Екскурсії проводить Наталя Гузак, донька Романа Кумлика, яка після смерті батька продовжила його музейну справу. Наталя (лікар за фахом) грає на скрипці, цимбалах, тримбі, двійниці (сопілка), окарині, зозулі, пелинці, лірі, наї та розповідає про кожен з інструментів. Наприклад, ріг - старовинний "мобільний телефон", оскільки використовувався він для передачі повідомлень на великі відстані. Трембіта - обрядовий інструмент, який використовувався у Коляді, під час похорону, весілля. У колекції є також скрипки-довбанки та прямокутна скрипка.

   Адреса музею: м. Верховина, вул. І. Франка, 35

   Телефони: (03432) 2-17-44, (097) 307-52-54, (097) 585-89-52

  2. Музей писанкового розпису

Споруджений у формі писанки у центрі міста. У музеї можна побачити 10 тисяч писанок зі всіх регіонів України, Польщі, Чехії, Румунії, Словаччини, Білорусії, Росії, Франції, Канади, США, Пакистану, Індії, Шрі-Ланки, Китаю, Єгипту та Алжиру.

   Адреса музею: м. Коломия, просп. В. Чорновола, 43

   Телефон: (03433) 2-78-91

   3. Музей вівчарства

Знайомство з традиційним заняттям горян - вівчарством, з процесом переробки молока, виготовлення сиру, вурди та бринзи, нетрадиційним методом лікування продуктами вівчарства - овітерапією. Можна побачити побут вівчарів, інструменти для роботи тощо. При музеї організовується майстер-клас з переробки вовни від стрижки до виготовлення продукції.

   Адреса музею: с. Космач, присілок Клифа

   Телефони: (03478) 5-77-41, (067) 999-21-15

  4. Обласний художній музей

Розташований у дуже гарній пам'ятці архітектури XVII ст. - ренесансному Колегіальному костелі Непорочного Зачаття Діви Марії. Збірка охоплює унікальні пам'ятки Галицького іконопису й барокової скульптури, творчість класиків західноукраїнського малярства. Наприклад, можна оглянути роботи майстрів барокової скульптури XVIII ст. Й.-Ґ. Пінзеля (скульптури якого нещодавно експонувалися у Луврі) та М. Полейовського, доробок місцевих осередків іконопису - Бойківщини, Гуцульщини. Чи не найбільшу частину колекції становлять твори народного мистецтва, зокрема художні вироби майстрів Гуцульщини, Покуття, Бойківщини, Опілля.

   Адреса музею: м. Івано-Франківськ, вул. Низова, 2

   Телефон: (03422) 4-40-38

   5. "Природа землі Галицької"

Розташований у головній садибі Галицького національного природного парку і відтворює у мініатюрі його флору та фауну. Декотрі експонати колись належали до колекції відомого мецената графа Володимира Дідушицького (деяким з них уже по півтора століття!), який 1886 року у своєму маєтку біля с. Пеняки, що на Львівщині, проголосив заповідними 22 гектари букового лісу - перший заповідник на території сучасної України.

При музеї є невеличкий реабілітаційний центр для хворих або покинутих тварин. Деякі з них навічно оселилися в цьому своєрідному живому куточку, інших після лікування відпустять на природу.

   Адреса музею: м. Галич, вул. Галич-гора, 1

   Телефони: (03431) 2-21-13, (03431) 2-11-87

  6. Музей етнографії і побуту села Саджава

Заснований директором місцевої школи, який разом з вчителями та учнями зібрав велику колекцію різноманітних експонатів, які розповідають про історію села, всі сторони побуту селян, різні заняття, свята та обряди, розвиток культури в селі. В одному з приміщень можна оглянути інтер'єр жилої кімнати, де кожна річ - справжня (крім макету печі). Один з найцікавіших і найдавніших експонатів музею - вирізьблений хрест 1516 р.

   Адреса музею: с. Саджава, вул. Шкільна

   Телефони: (03471) 3-72-66, (097) 372-88-28

   7. Музей Олекси Довбуша

Хата-музей з приватною колекцією Михайла Юсипчука-Дидишина: предмети побуту, зброю часів опришківського руху та рідкісні речі — бартки, топірці, кептарі, череси тощо. У музеї є також незвичайні скульптури з дерева і каменю. За легендою, біля хати, в якій знаходиться музей, понад три століття тому було смертельно поранено Олексу Довбуша - карпатського Робін Гуда.

   Адреса музею: с. Космач, вул. О. Довбуша, 17

   Телефон: (03478) 5-76-17

   8. Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття

50 тисяч експонатів представляють всі види традиційного народного мистецтва гуцулів та покутян, починаючи з XVII століття до теперішнього часу: художня обробка дерева (різьба, інкрустація, випалювання), металу та шкіри, гончарство, декоративне ткання, килимарство, вишивка та одяг. Постійні експозиції: гобелени М. Біласа, меморіальна кімната Андрія Чайковського (відомого письменника та громадського діяча), сакральне мистецтво, інтер'єр гуцульської хати та гуцульський одяг.

   Адреса музею: м. Коломия, вул. Театральна, 25

   Телефони: (03433) 2-39-12, (03433) 2-79-78

  9. Музей-пам'ятка дерев'яної архітектури і живопису XVI - XIX ст. церква Святого Духа

Церква Святого Духа (1598) є унікальною пам'яткою сакрального будівництва XVI ст. Якщо вірити легенді, то саме в цій церкві священиком був отець Лука Лісовський - батько могутньої правительки Османської імперії Роксолани.

При церкві діяло одне з найстаріших в Україні церковних братств, коштами якого створено унікальний ренесансно-бароковий іконостас, що датується 1650 р. та є одним з трьох найстаріших, збережених до нашого часу, іконостасів України. В експозиції є одна з найдавніших із збережених в Україні ікон - "Іоанн Хреститель з житієм" (1520).

   Адреса музею: м. Рогатин, вул. Роксолани, 10

   Телефон: (03435) 2-21-26

   10. "Берегиня"

В музеї можна побачити велику колекцію вишивки, переважно з регіону Опілля - понад 250 рушників, 160 сорочок (чоловічих та жіночих), багато вишитих запасок, жіночих костюмів. Експонати постійно додаються завдяки місцевим жителям та відвідувачам. Крім того, закохані у свій край екскурсоводи розповідають про історію Опілля від найдавніших часів, місцеві традиції та побут.

   Адреса музею: м. Бурштин, вул. Є. Коновальця, 2

   Телефон: (098) 451-41-96

   11. Народний музей Гуцульського театру Гната Хоткевича

На Верховинщині, у центрі села Красноїлля, у невеличкому дерев’яному будиночку,  збудованому ще у 1906 році на кошти громади села для народного дому з читальнею, було створено перший Гуцульський театр. Його керівником у 1908-1912 роках був знаменитий український письменник та громадський діяч Гнат Хоткевич.

У 1987 році з нагоди 110-річчя з дня народження Хоткевича в будинку відкрили музей, а в грудні 2004 року музею присвоїли звання народного.

Експозиція музею розміщена в кімнаті і залі зі сценою, де проходили вистави першого Гуцульського театру.

У музеї представлені фотокопії листів та спогадів учасників театру, відгуки преси про виступи театру та гастрольні поїздки, фотографії родини Хоткевича. Представлена також сучасна історія театру, відродженого в 1988 році під керівництвом Марії Дідушко та Володимира Сінітовича, який водночас є директором музею.

   13. Музей нафтопромислів Галичини

Музей нафтопромислів Галичини, що розташований у селі Пнів Надвірнянського району, відкрили у 2013 році завдяки місцевим активістам. Це перший в Україні музей нафтової промисловості.

Більшість експонатів розміщені просто неба. Усі вони – реальних розмірів, а деякі – у робочому стані й продовжують працювати.

У музеї на власні очі можна побачити, як видобували нафту та газ у XVIII ст., у приміщенні представлені раритетні фото та документи тих часів, макети нафтових установок і колекція гасових ламп.

   14. Церква Зішестя Святого Духа

Церква Святого Духа у Рогатині є пам’яткою народної архітектури та монументального мистецтва національного значення. Це найстаріша збережена в Україні дерев’яна церква, яку спорудили без жодного цвяха.

За переказами, на початку XVI століття саме до цієї церкви приходила молитися Настя Лісовська – майбутня правителька Османської імперії Роксолана. Її батько, отець Гаврило Лісовський, начебто був тут священиком.

В інтер’єрі пам’ятки зберігся п’ятиярусний іконостас, створений у 1650 році коштом Рогатинського братства, залишилися й деякі давніші ікони – середини та кінця XVI століття, зокрема ікона монастирського типу «Іоанн Хреститель з житієм». Окрасою музею є зібрані тут ікони XVII-XIX століть з церков Рогатинщини, а також вироби з каменю, дерев’яні скульптури, свічники та стародруки.

21 червня 2013 року Церкву Зішестя Святого Духа включили у список світової спадщини ЮНЕСКО.

   15. Музей-оселя родини Франків

Музей у Калуші відкрили у 1992 році в приміщенні, яке у 1935 році збудував син Івана Франка – Омелян.

Ініціатором створення музею-оселі була внучка Онуфрія Франка – Оксана, доктор історичних наук та професор Львівського національного університету ім. Івана Франка, та її син Андрій, кандидат історичних наук та франкознавець.

В музеї-оселі Франків відкрили чотири кімнати. Тут представлені фото Франка з різних років – з дитинства, студентського періоду та у зрілому віці, родинне дерево Франкового роду, оригінальні речі родини Онуфрія Франка.

   16. Русівський літературно-меморіальний музей Василя Стефаника

Музей Василя Стефаника у Русові складається з двох частин: літературної та меморіальної, які розміщені в різних спорудах і розповідають про життя і творчість відомого українського письменника-новеліста, громадського і політичного діяча.

Меморіальну частину відкрили 18 травня 1941 року, і розташована вона у садибі письменника, де той провів останні 26 років життя. У будинку збережений оригінальний кабінет Стефаника та чимало предметів інтер’єру: меблі, речі побутового вжитку, портрети, книги. Тут зберігаються документи, які можуть розповісти про життя і творчість митця, його побут та творчість.

До 120-річчя від дня народження В. Стефаника у 1991 році відкрили і літературну частину музею. У трьох кімнатах розміщені тогочасні побутові речі, світлини та документи, пов’язані з творчою та громадською діяльністю письменника. Тут є перші видання В. Стефаника, презентовані ілюстрації до його творів.

   17. Музей «Підпільна штаб-квартира Романа Шухевича»

Музей у селі Княгиничі Рогатинського району відкрили 30 червня 2007 року на честь 100-річчя від дня народження видатного українського військово-політичного діяча, головного командира Української повстанської армії, генерал-хорунжого Романа Шухевича (псевдо Тарас Чупринка).

Музей облаштували у будинку, де у 1946-1947 роках була підпільна конспіративна «хата» Шухевича під умовною назвою «Короленко». Ініціатором та координатором його створення був Любомир Полюга – особистий охоронець Шухевича, політв’язень. Він зазначив, що у квартирі колись мешкав і працював поштар. «У першій кімнаті «хати» раніше була пошта. Вхідні залізні двері надійно закривалися скобою зсередини. В цій кімнаті готували їжу та спостерігали за територією (дорогою) крізь щілини між дошками, якими були забиті вікна», – згадував він.

Зв’язкова Ольга Ільків розповідала: «Працювати Тарас Чупринка починав дуже рано. Підпільники вставали до схід сонця, ховали постіль і йшли до першої кімнати «на руханку». Сніданок, обід та вечеря починалися зі спільної молитви за столом. Розпорядок дня залежав від конкретної ситуації. Крім напруженої творчої роботи, були і хвилини «розривки» (дискусії на різні теми, жарти, дотепи). Перед сном – спільна молитва».

   18. Музей «Писанка»

Музей писанкового розпису у Коломиї відкрили 23 вересня 2000 року. Ідея будівництва музею в такому вигляді належить коломийському митцеві Володимиру Блащуку: він створив макет і запропонував спорудити пам’ятник. Цю ідею для будівництва музею використав архітектор з Івано-Франківська Ігор Шумин.

Музей у Коломиї став найбільшою в світі писанкою: його висота – понад 13 м. Про нього знають далеко за межами України, зокрема представники діаспори, які поповнюють колекцію музею новими експонатами.

Тут залишили свої автографи воском на писанках відомі політики: колишні президенти Леонід Кучма та Віктор Ющенко, нащадок династії австрійських імператорів Отто фон Габсбург, подружжя Порошенків, міністр закордонних справ Павло Клімкін та прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, посли інших держав. Є в колекції і писанка із автографом Ліни Костенко.

   19. Історико-меморіальний музей Степана Бандери

Історико-меморіальний музей Степана Бандери у селі Старий Угринів на Калущині відкрили 30 грудня 2000 року. Раніше він діяв в уцілілій кімнаті священичої резиденції, в якій проживала родина Бандер з 1906 року до 1933 року.

У музеї можна побачити речі, що належали сім’ї о. Андрія Бандери – батька провідника ОУН: синьо-жовте знамено, яке виявили при руйнуванні священичої резиденції; старовинні ікони та культові церковні речі; оригінальні документи періоду діяльності ОУН-УПА; посвідчення та документи на ім’я Stefan Popel, під яким проживав Степан Бандера останні роки у Європі; предмети, що належали його сім’ї.

На території комплексу, де раніше стояли два перші пам’ятники Степану Бандері (знищені диверсантами), можна побачити гранітну плиту. На обійсті також розташована давня криниця та погріб.

   20. Криївка «Черемоша»

На місці, де тепер розташована криївка «Черемоша» (лісовий масив села Підгірки, що на Калущині), загинули шестеро підпільників ОУН – Володимир Калиній («Артем»), Данило Когут («Хмара»), Іван Лилак («Олексій»), Іван Магас («Черемош»), Степан Магас («Благий») та Зеновій Табачук («Вітер»). Перебуваючи в оточенні «енкаведистів», вони підірвалися гранатою, щоб не здатися в руки ворогам.

Відомо, що операція зі знищення підпільної групи ОУН відбулась о сьомій годині ранку 6 вересня 1945 року за участю бійців Першої стрілецької роти гарнізону військ НКВС Калуша під командуванням лейтенанта Внукова. У ліквідації криївки також брали участь начальник другого відділення Калуського РВ НКВС Лісовий та старший сержант першої стрілецької роти Пєтухов. Операцію підготували на основі відомостей, отриманих від таємного інформатора Б.

3 червня 2017 року калуські активісти віднайшли криївку ОУН. Пошукова група обласного комунального товариства «Пам’ять» провела розкопки на місці загибелі повстанців із боївки Івана Магаса («Черемоша»). Результати пошуків зафіксовані у документах: близько 30 набоїв до ППШ та з десяток гільз калібру 7,62, фрагменти зброї, знаряддя, за допомогою якого радянські агенти шукали повстанські сховки тощо.

29 липня розпочалось народне будівництво криївки «Черемоша», а 10 вересня 2017 року її урочисто відкрили.

Читайте також: Верховинська ГалЄрія: як в інтерактивному музеї туристів на гуцулів перетворюють