Які перешкоди на шляху до об'єднання територіальних громад на Прикарпатті?

На Прикарпатті чекають появи іще однієї об’єднаної громади – Долинської міської ОТГ. Її створення стало можливим попри конфлікти, які існували в процесі обговорення. Чому на Сході та Заході громадам буває складно об’єднатися, дізнавалися«Галицький кореспондент» та «МедіаПорт».

Документи на створення Долинської міської об’єднаної територіальної громади вже передали до Центральної виборчої комісії. Таких заявок там – близько семи десятків, і прикарпатці чекають, коли їм повідомлять дату перших виборів.

Утворення Долинської ОТГ розпочалося ще у 2015-му. До неї мають увійти сім населених пунктів з двох сусідніх районів: місто Долина, села Діброва, Мала Тур’я, Солуків та Якубів Долинського району, а також Грабів, Крива і Лоп’янка Рожнятівського району.

У Долинському районі це вже третя ОТГ – після Вигодської та Витвицької. Також Долина може стати третім містом на Прикарпатті, яке буде центром територіальної громади.

На початку листопада 2018 року, незадовго до голосування в міськраді щодо створення ОТГ, міський голова Долини Володимир Гаразд заявив про намагання «встромити палки в колеса».

Позначивши у дописі в соцмережі кілька десятків чиновників, активістів та представників преси, голова міста заявив, що «вони стали свідками нових агресивних дій з боку Долинської районної державної адміністрації, а точніше, персонально її голови – Юрія Мазура». За словами Володимира Гаразда, в Долинській райдержадміністрації створювати третю громаду не хотіли.

«Мені зателефонував сільський голова Солукова Юрій Зобнів і повідомив, що він зранку мав гостру розмову з Юрієм Мазуром (голова Долинської РДА), котрий у притаманній йому «манері» висловлював своє гостре невдоволення з приводу майбутнього вступу с. Солукова до Долинської ОТГ. Він погрожував припинити фінансування, у тому числі за програмою «Сільська медицина», і «сприяти», тобто «допомагати» (в лапках) сільському голові у його подальшій роботі», – йшлося у дописі міського голови, який також повідомив, що записав цю телефонну розмову і дав згоду на її оприлюднення.

Голосування в міській раді пройшло успішно. 23 листопада минулого року 17 депутатів проголосували «за» створення громади, ще два депутати утримались від голосування.

Володимир Гаразд згодом повідомив, що документи на створення ОТГ вже у столиці і громада чекає на рішення ЦВК. Коли будуть вибори – поки що невідомо.

«Обласна державна адміністрація вже направила наші документи у Центральну виборчу комісію. Зараз вони на розгляді, а ми чекаємо на рішення ЦВК стосовно виборів», – розповів очільник Долини.

Голова Долинської райдержадміністрації Юрій Мазур пояснив, що Долинська міська ОТГ утворилася не за перспективним планом, тож багато сіл залишилися поза реформою.

За словами чиновника, до перспективного плану, затвердженого ще у 2015 році, входило 19 міських рад та 23 населених пункти. Деякі з них виявили бажання вступати до Долинської ОТГ. Натомість у 2018 році Долинська міська рада запросила три сільські ради Рожнятівського району, а інші села з Долинщини до громади не потрапили.

«До мене звернулися мешканці дев’яти сіл, яким не дали доєднатися до  реформи децентралізації. Я, зі свого боку, звертався в адміністрацію Президента, Кабінет Міністрів. Ми свою думку висловили – всіляко підтримуємо одну з найважливіших реформ, але не в кон’юнктурно-договірному форматі. Ми за те, щоб громада була сформована згідно з перспективним планом», – пояснює Юрій Мазур.

Як з’ясувалося, поза реформою опинилися сільські ради Великої Тур’ї, Белейова, Ракова, Надієва, Тростянця, Рахині, Новички та Герині, які разом представляють інтереси дванадцяти тисяч жителів. Тепер, за словами Мазура, ці села чекатимуть до 2020 року, щоб об’єднатися в окрему громаду.

У Долинській міськраді пояснюють: села, які за перспективним планом належать до Долинської ОТГ, після перших виборів зможуть добровільно до неї приєднатися.

Така перспектива не надто влаштовує керівника Долинської РДА, який у дописі у Фейсбуку пояснив свою позицію вболіванням за бюджет району.

«Я як голова районної державної адміністрації вважаю неприпустимим, щоб села, які впродовж багатьох років наповнювали бюджет Долинського району, сприяли його соціальному, економічному та культурному розвитку, були відторгнуті на порозі стратегічно важливої реформи децентралізації. Підкреслюю, що адміністративно-територіальна реформа спрямована на задоволення потреб громад, їхніх мешканців, а не окремих зацікавлених осіб, які продукують створення ОТГ у кон`юнктурно-договірному форматі», – написав тоді Мазур.

В облдержадміністрації кажуть, що такий випадок – один із багатьох. Часто пояснити людям, що об’єднуватися варто, складно, навіть незважаючи на досягнення реформи.

«Децентралізація владних повноважень, передача влади, коштів і відповідальності від органів виконавчої влади до місцевого самоврядування – це дуже добре. Але, як ми бачимо, неможливо, щоб 100% населення підтримало будь-яку реформу, завжди хтось буде опиратися, і це нормальний процес, до якого треба бути готовим», – пояснює Микола Дем’янчук, начальник управління з питань децентралізації та регіонального розвитку Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

Нині Івано-Франківськ веде переговори щодо утворення Івано-Франківської ОТГ. Облдержадміністрація, за словами Миколи Дем’янчука, сприяє об’єднанню, але сам процес має відбуватися добровільно.

«Можливо, справа в необізнаності, чи справді сільська еліта, влада не хоче втрачати якісь функції чи повноваження. Буває, що населені пункти не вживаються ще з діда-прадіда і споконвіків не можуть налагодити контакт. Але в будь-якому випадку це позитив для людей, збільшення можливостей і надходжень, і це їм потрібно пояснювати», – наголошує чиновник.

«Білі плями» на карті – населені пункти, які не увійшли до перспективного плану – рано чи пізно теж потраплять до об’єднаних громад. За словами начальника управління з питань децентралізації та регіонального розвитку, той, хто приєднується пізніше, втрачає час. На Прикарпатті неприєднаних – лише 2%.

«Цей процес незворотний, але зараз є можливість обрати, до якої громади належати. Ми дійдемо до того, що вся територія України буде покрита громадами», – впевнений Микола Дем’янчук.

Такої ж думки дотримуються в івано-франківському Центрі розвитку місцевого самоврядування. Руслан Панасюк, директор Центру, каже, що об’єднання населених пунктів – питання часу.

«Звісно, не зможе частина жити в одних умовах, а інша – в зовсім інших. Тому з часом, гадаю, буде прийнятий закон про адміністративно-територіальний устрій і ті населені пункти, які ще не відносяться до громад, об’єднуватимуть вже в рамках нового закону», – каже Руслан Панасюк.

У перспективних планах області – створити 60 ОТГ. Наразі Франківщина має 32 громади. Площа ОТГ складає 23,78% від загальної площі Івано-Франківської області.

Як воєнний стан відтермінував вибори

26 листопада 2018 року в 10 областях України було запроваджено воєнний стан. Це унеможливило проведення 45 перших місцевих виборів, 7 додаткових та 9 проміжних виборів в Україні, запланованих на 23 грудня.

На Харківщині довибори мали відбутися у Зачепилівському та Харківському районах. До Зачепилівської громади мали доєднатися населені пункти Малоорчинської сільської ради, до Пісочинської – Коротичанської селищної.

«Ми готувались до виборів, була створена ТВК, активна виборча кампанія, багато кандидатів зареєструвались, але у зв’язку із введенням воєнного стану проводити вибори стало неможливо. Люди поставилися до цього з розумінням, безпека держави – це найголовніше», – каже голова Пісочинської ОТГ Олег Чернобай.

Але процес об’єднання не припинився. І для цього є вагомі підстави. Після утворення у 2017 році Пісочинської селищної ОТГ, яка нині складається з п’яти населених пунктів, її бюджет збільшився в шість разів. За словами Чернобая, збільшилося і фінансування рад у межах ОТГ.

«Якщо бюджет Коротича в 2014 році був до 2,5 млн. гривень, то в 2015 було понад 10 млн. гривень, а на сьогодні – близько 15 млн. гривень», – каже Чернобай.

Але і досі не всі депутати підтримують об’єднання. Невизначеність тут триває понад три роки.

«Більше, ніж 10 млн. грн. з цих надходжень – акциз від торгівлі паливом. Якщо не буде акцизного збору, надходження з урахуванням податку з доходів фізичних осіб від населених пунктів Коротичанської сільської ради буде складати до 4 млн. гривень. Утримання дошкільного навчального закладу – 3,4 млн., апарату – більше 2 млн. гривень, енергоресурси – 300 тис. гривень, утримання Коротичанського ліцею – більше 1 млн. гривень (енергоносії). Без Пісочинської ОТГ вони не зможуть наступного року навіть виплатити собі зарплату, а тим паче розвиватись», – вважає Чернобай.

За перспективним планом, на Харківщині мають утворити 58 ОТГ. Станом на цей час утворено тільки 16.

2019 рік – останній для добровільного об’єднання. Місцеві вибори 2020 року, за планами уряду, мають відбутися виключно в ОТГ.