Франківські студенти медуніверситету поставили п'єсу про Шевченка

На сцені Івано-Франківської філармонії відбулася прем'єра вистави «Портрет». Актори драматичного гуртка ІФНМУ розповіли про життя і творчість поета по-своєму, по-особливому. Як самі кажуть, спробували разом із Кобзарем пройти його життєвий шлях.

Три тижні інтенсивних репетицій – і на сцену. Під живе музичне виконання, а саме, у супроводі бандури від студентки третього курсу медфакультету Марти Блонни, на сцені все відбувалося дуже динамічно та чуттєво, - інформує прес-служба ІФНМУ.

Шевченка у різні життєві періоди, - під час заслання та під час повернення в Україну, - грали учасники чоловічої хорової капели «Сурма» ім. Б. Волосянка.

До речі, наймолодші учасники вистави, діти, для яких це був дебютний виступ на великій сцені, є вихованцями місцевої театральної студії «Аrt Міks».

Дівчата у ролі муз, художниць, які малювали життєву дорогу Тараса, є учасницями вокальних ансамблів, що діють на базі відділу культури і дозвілля ІФНМУ. Їхня присутність на сцені була символічною, зрештою, як і символічною за режисерським задумом була назва постановки - «Портрет». Ряд мольбертів на сцені, портрети Оксанки, Жуковського, життєвий портрет Тараса Шевченка як людини, а не лише поета, були тому підтвердженням.

«Всі персонажі, яких ми показали відіграли особливу роль в житті Шевченка, - розповідає режисерка вистави, керівник драмгуртка ІФНМУ Наталія Козачок. - І студенти справилися зі своїми завданнями. Більшість із них є першокурсниками і це був їхній дебют».

За словами Наталії, студенти відповідально ставилися до ролей, шукали костюми, читали твори про своїх героїв.

Здавалося б, що нового можна розповісти про дитинство, юність, заслання та інші періоди творчості Шевченка. Разом із тим, кожен учасник вистави по-новому проживав і розумів історію поета…

Андрій Климчук є чи не найактивнішим студентом-театралом і на його рахунку біля десятка ролей у різних виставах. У постановці «Мати» хлопець грав роль батька, у недавній благодійній виставі «БожеЯвільна» - чекіста.

Про роль Енгельгарда у постановці « Портрет» Андрій каже так:

«Мій персонаж негативний і подібні ролі мені даються без особливих проблем. Ця ж роль про суть менталітету дворян, які мали владу над життям і долею простого народу». А от симпатизував Андрій позитивному персонажеві Венеціанову, який «вміє досягати своїх цілей і не зупиняється перед труднощами».

За словами студентів-акторів, робота над виставою «Портрет» дозволила їм по-особливому зануритися у життя і творчість Шевченка, і, ніби разом з ним пройти важливі події життєвого шляху.