"Челсі" - "Динамо": аналіз гри, провал Хацкевича, тест на великий футбол та шанси киян

ЧелÑÑ â Ðинамо: 0 ÑдаÑÑв Ñ Ð²Ð¾ÑоÑа, Ð¶Ð°Ñ 5-Ñ Ð³ÑавÑÑв Ñ Ð¿Ñовал ХаÑкевиÑа в маÑÑÑ ÐÑги ÐвÑопи

Київське Динамо в 1/8 фіналу Ліги Європи отримало одного з найважчих суперників - лондонський Челсі. На попередній стадії команда Мауріціо Сарри пройшла шведський Мальме.

Кияни, у свою чергу, не без труднощів залишили за бортом турніру грецький Олімпіакос. "Сині", очікувано, виставили ненайсильніший склад на матч Ліги Європи, а з кадрових моментів Динамо, можна відзначити вихід Буяльського на позиції Вербича.

З перших хвилин "пенсіонери" заволоділи ігровою ініціативою і чинили серйозний тиск на лівий фланг оборони противника, де захищався молодий Миколенко. Втім, всі передачі з флангу були перехоплені. Підопічні Олександра Хацкевича не могли відтіснити гру від своїх воріт або провести контрвипад.

Перший небезпечний момент закінчився взяттям воріт - Олів'є Жиру п'ятою відпасував на Педро у штрафному майданчику, а той в ближньому бою переграв Бойко - 1:0. Через кілька хвилин іспанець міг оформити дубль, але цього разу Бойко показав відмінну реакцію. Денису в першому таймі ще двічі доводилося виручати свою команду в дуже непростих епізодах, але страж воріт впорався, тому відпочивати команди пішли за мінімальної переваги Челсі.

Друга половина гри розпочалася в досить збалансованому темпі. Підопічні Олександра Хацкевича намагалися закріпитися у чужій штрафній, але м'яч довго не тримався в їх ногах. Під кінець години гри Мауріціо Саррі провів подвійну заміну, а через декілька хвилин господарі заробили небезпечний штрафний удар. За його виконання взявся Вілліан - бразилець елегантно перекинув стінку і не залишив шансів Денису Бойко.

За двадцять хвилин до кінця у Динамо на полі з'явився Сідклей. Бразилець відчутно додав якості атакам Динамо, але партнери не надавали йому належної підтримки.

Наприкінці матчу, гості ринулись в атаку великими силами, адже один гол міг істотно збільшити їх шанси на вихід в наступну стадію. Проте, голом відзначилися лондонці - Лофтус-Чик відгукнувся на передачу Педро і скинув м'яч на Хадсона-Одоі, який не залишив шансів Бойку - 3:0.

Фінальний свисток арбітра зафіксував перемогу Челсі, яка практично не залишає шансів Динамо на вихід в 1/4.

Чому провалився Хацкевич:

Випускати обох центральних захисників без першого пасу, а в доповнення до них Сидорчука, максимум якого – пас ближньому поперек поля, це було "сильно". Саррі оцінив і подякував. Наскільки в сучасному футболі важливі захисники з пасом, яскраво продемонстрував Давід Луїс. Будь-який пресинг на Бурду чи Шабанова завершувався панікою і у кращому випадку виносом в аут. Капітан Динамо відверто випадав з атакувальних дій, гальмуючи швидкі атаки і пробиваючи в молоко. І ніби й непогана у Сидорчука статистика: 3 з 4-х дальніх передач пройшли, 6 з 12 єдиноборств виграно, 4 перехоплення, 83% точних пасів. Однак на гру команди воно аж ніяк не впливало. Ну, хіба в тому епізоді, коли завалив суперника і подарував Вілліану майже пенальті.

522486_944887.jpg?201903020343

Якщо швидкий Русин попереду, де продумані дальні паси на нього за спини захисникам? Чи Назарій повинен був у гігантів Луїса і Крістенсена тільки силову боротьбу в стилі Бєсєдіна вигравати? Хоча він і так заробив на собі 4 штрафні. Та чому б не випустити Андрієвського, в якого як мінімум на зборах проглядалась якесь дивовижне інтуїтивне взаєморозуміння з цим нападником і відмінний довгий пас? Навіщо продовжувати провальний експеримент з Буяльським у ролі лівого вінгера, якщо в тебе є такий живий Сідклей – це, може якийсь особливий прояв бразилофобії такий? Чи коли є молодий і по-доброму агресивний Цітаішвілі. Просто, щоб звільнити місце в центрі Сидорчуку? Якби він хоча б надійності в захисті додав, але й цього не було.

Хацкевич сказав феноменальну фразу: "Тоттенхем тут також у першому таймі на чужу половину не переходив". 

Як Циганков і компанія завалили тест на АПЛ і великий футбол:

Віктора в Англії малювали найбільшою загрозою київської атаки, а на ділі вийшло ніби гравець молодіжки зіграв проти найкращих захисників світу. При тому, що протистояв Циганкову гравець не у найкращій формі – Маркос Алонсо навіть ледь пенальті собі не привіз, подякував підсліпуватим суддям. Віце-капітану Динамо не вистачало агресії і впевненості, що у нього щось може вийти. Він боявся брати ініціативу на себе, але має й певне виправдання.

Усе ж Циганков значно корисніший біля чужих воріт, а не в центрі поля. Плюс до нього м'яч доходив рідше, ніж до Бойка. Серед гравців основи найменше контактів з м'ячем було у 2-х флангових півзахисників. Буяльський торкнувся його 31 раз, Циганков – 35. Коли команда відмовляється атакувати, сподіваючись просто відбитись, таке, знаєте, трапляється. Утім Віктор міг би і краще себе презентувати на території, куди його сватали останнім часом – для АПЛ цього надто мало. Той же 18-річний Хадсон-Одой показав, який це має бути клас – безжально реалізувати єдиний свій момент.

522486_944890.jpg?201903020343

Шабанова і Русина кинули під танки, і вони не впорались. Назарій декілька разів дарував супернику м'яч, немов з переляку, що опинився поруч з такими зірками. Однак і пасів, які могли б його сильні риси розкрити, майже не отримував. Схоже, що при цьому тренері він уже і не розкриється. Після дискваліфікації повертається Вербіч, який, мабуть, і замінить Соля у центрі нападу. Цікаво буде глянути на Русина в оренді, наприклад, під орудою якогось Вернидуба.

Артем дозволив Жиру віддати гольовий пас, проспав закидання Луїса на чистий вихід Педро у штрафний. Йому ж партнери висловлювали претензії у моменті з голом Вілліана, мовляв, не так вистрибнув. Ну, тут уже, може, й занадто. Шабанов – не поганий захисник, і він це довів в останні тижні. Для рівня УПЛ. Чи навіть на Олімпіакос. Але не для такого розумного та агресивного Челсі. Те, що на полі потрібен Кадар, стало зрозуміло ще в перші 20-30 хвилин, коли пропустили і моменти посипались. З його першим пасом, з його досвідом АПЛ, розкішною статистикою у верхових дуелях в ЛЄ та грою на стандартах біля чужих воріт.

У такого Динамо немає шансів, хоча не все так безнадійно:

Парадокс. Кияни на 99% втратили всі шанси в момент, коли провели найкращий відрізок матчу. З виходом Сідклея стала вдаватись атакувальна гра. Маленький бразилець навіть настільки вжився в роль Вербіча, що замикав навіс а-ля словенець, який полюбляє і в центрі атаки діяти. Кияни провели 4 атаки, які деякі джерела навіть моментами вважають. Довели самі собі, що можуть, хоча 0 у графі влучних ударів виглядають моторошно. Могли зробити рахунок 2:1. Не треба бачити в цьому тільки розслабленість ситого результатом Челсі. Динамівці змусили господарів помилятись.

Знаєте, якби Динамо з такою грою, як наприкінці зустрічі, програло 0:3 (хоча є таке відчуття, що українці точно б забили хоча б 1 гол, адже Челсі в захисті – далеко не безгрішний), було б хоч не настільки соромно і прикро – навіть команди Чемпіоншипу не виглядають настільки без віри у свою гру. Ну, спробували, але не вийшло. А так на полі ми побачили команду з незрозумілою установкою на гру, яка понад годину боялась грати, бо можна ж помилитись. Боялась створювати і показувати зуби. Боялась власної тіні.

522486_944891.jpg?201903020343

Прикро, адже у цьому складі Динамо є не один футболіст, здатен по-іншому зіграти. Може, не так, як Вілліан, Педро чи Хадсон-Одой, але й не так безнадійно і прямолінійно, як думає (вимагає?) тренерський штаб. Днями в Лізі чемпіонів 2 клуби довели, що молодість – не синонім слабкості. Аякс і Манчестер Юнайтед також показали, що у футболі трапляються найнеймовірніші дива. Але їх творять сміливі і нахабні, а не ті, в яких мета одна – відбитись і перетерпіти.