Штрафом і проповіддю. Чи є шанс побороти на Прикарпатті паліїв листя

З початку осені франківці в мережі скаржаться на мешканців приватних будинків, які палять листя.

І нібито про шкоду диму давно відомо, і міська влада щороку з тим воює, і адміністративна відповідальність за спалення листя передбачена… А люди й далі, і то щороку, і навесні чекаємо знов, пише “Репортер”.

«Останні кілька років кожної весни та осені пожежники мають проблеми із так званим контрольованим спалюванням сухої трави та побутового сміття, – каже керівник міської аварійно-рятувальної служби (МАРС) Олег Бевський. – На жаль, деякі мешканці навколишніх сіл вважають, що на своїй приватній території вони можуть роботи усе, що завгодно, в тому числі і спалювати сухостої чи сміття. Цьогоріч розпорядженням міського голови створили групу, яка має з тим боротися».

За словами Бевського, до складу групи увійшли працівники МАРСу, інспекції з благоустрою, Муніципальної варти та міського відділу ДСНС. Вони виявляли паліїв, проводили з ними профілактичні бесіди і змушували самостійно гасити вогонь.

А от притягнути порушників до відповідальності не так і просто. Адже представники тої групи не уповноважені складати протоколи на території сільрад, а сільські голови й депутати (за винятком Микитинців) не поспішають надавати такі повноваження працівникам міських служб, каже Бевський.

«За кожним фактом паління ми направили листи головам сільрад, – розповідає керівник МАРСу. – З 14 вересня у Вовчинцях зафіксували 14 випадків, в Угорниках – три, у Микитинцях– 15, в Хриплині– 13 та один випадок у Крихівцях».

У Микитинцях сільський голова та депутати навіть створили свою мобільну групу.

Штрафом і проповіддю. Чи є шанс побороти на Прикарпатті паліїв листя, фото-1

«Декілька днів тому в одному із сіл Городенківського району чоловік, спалюючи сміття у себе на подвір’ї, ледь не спалив свою господарську будівлю, – говорить Бевський. – В Україні були й нещасні випадки, де люди отримували опіки різного ступеня».

Листя втягує в себе хімічні речовини, які потрапляють у повітря внаслідок господарських робіт, вихлопів автомобілів, розказує начальник обласної екологічної інспекції Ігор Стефурак. За його словами, коли ми спалюємо сухі рослини – воно вивільняється і потрапляє в атмосферу, а люди цим дихають і хворіють – починаючи з алергії і закінчуючи навіть онкологічними захворюваннями.

«Уникнути цього просто – не палити, а от притягнути когось до відповідальності – складно, – каже Стефурак. – Бо палять зазвичай на приватних ділянках, городах, і потрапити туди можна лише з дозволу власника або суду. Був випадок: жінка палила листя на подвір’ї, хтось із сусідів подзвонив і поскаржився. Приїхали ми, пожежники, поліція. Жінка ходила подвір’ям, ми її кликали, але вона не реагувала. Вже коли все спалила – підійшла і запитала, чого ми хочемо. Стараємось складати протоколи, але це дуже складно – може все село збігтися і чинити спротив».

Зараз екологи співпрацюють з екологічним бюро УГКЦ, ті ведуть просвітницьку діяльність, у церквах закликають людей не спалювати листя, сміття, крім того – не носити на цвинтарі пластикові вінки.

За словами Ігоря Стефурака, люди вже трохи розуміють.

«Листя можна відвезти на полігон, – говорить Стефурак, – або, якщо є власний город, то робити компост: викопати яму глибиною півметра, викидати туди і листя, і відходи з їжі, з часом утвориться компост і ним можна підживлювати дерева, грядки».

Директор КП «Муніципальна дорожня компанія» Віталій Бурко каже, що двірники, які прибирають у Франківську, збирають листя у великі пакети та закидають на трактор. Трактор везете листя на територію підприємства, а звідти його відвозять на полігон у Рибне.

До начальника Муніципальної інспекції з благоустрою Михайла Яцківа «Репортер» додзвонився саме під час одного з рейдів, коли вони разом з МАРСом шукали паліїв.

«Інспектори об’їжджають свої сектори, виявляють і штрафують, – розповідає Яцків. – В основному палять у селах, у місті як людина виходить з дев’ятиповерхівки – вона не палитиме листя на майданчику. До того ж, палять пізно ввечері, коли служби вже не працюють».