Апостроф як показник патріотичного бізнесу. ФОТОФАКТ

Десятки й сотні років в нашій державі триває, до абсурду болюча, битва за рідну мову. А найгірше те, що найжорстокіші її фронти проходять саме на нашому внутрішньонаціональному  ґрунті.  За 26 років незалежності ми так і не змогли стати українцями, бо відкинули на другий план один із найголовніших критеріїв національності - мову.

Таких тез можна писати багато, тему мовного питання можна розвивати довго. В час політичних перипетій вона стає головною зброєю популістів, а в роки, так званого національного піднесення - інструментом для просування бізнесу.

На телебаченні, по радіо, на біґбордах, на дрібних рекламних стендиках - всюди ми побачимо бодай одну рекламу, яка апелює до української історії та відчуття національної самоідентифікації у споживача. Проте, як би там не було, це - всього лише - вмілі маніпуляції маркетологів.

До прикладу, всі ми знаємо такі торгові марки як "Козацька рада", "Хортиця", "Козак" тощо. Щодня ми стаємо жертвами рекламних маніпуляцій, та чи замислюється хтось, що все це фальшивка? І чи знаєте ви, що коли купуєте оздоблену вишиваними узорами пляшечку патріотичного пійла, ви всього лише стаєте черговою рибкою, яка клюнула на гачок?

На жаль, усі ми загрузнули у великому непрохідному болоті фальші.

Яскравим прикладом того, що бізнес-спекулянти, насправді, нехтують отим ,таким вигідним для продаж, національним питанням є рекламний банер одного із франківських закладів відпочику з глибоко українською назвою "Гетьманський".

22686812_1965699350315398_2017958431_n.jpg?oh=bbc08a347cca7b3a535cdb7111a1a261&oe=59E9ECC6

Іронічно, чи не так?

Оцей величезний "св'ятковий" шматок реклами вже майже рік красується на будівлі в самому центрі міста. (І це в час, коли місто бореться із рекламними вивісками, між іншим).

Для довідки:

Після б, п, в, м, ф, що позначають тверді губні звуки, якщо перед ними стоїть інша, крім р, літера на позначення кореневого приголосного звука: Святослав, святковий, тьмяний, морквяний, медвяний (але: торф'яний, черв'як, верб'я).

Напевно, знайдуться ті, хто скаже, що "це просто несуттєва помилка", чи "хто може пам'ятати всі шкільні правила", або ж "навіщо зайвий раз чіплятися за питання мови, всі ж і так розуміють, що там написано".

Проте, чи готові ви жити і виховувати своїх дітей у суспільстві з тотальною підміною понять, де ті, хто косять гроші на спекульованому патріотизмі, не знають та не поважають елементарних правил державної мови?!
Ви хочете бути українцями і пишатися цим, чи бажаєте скніти на, світом забутомуму клаптику землі, де  під пеленою фантому героїчного минулого живуть люди, що забули обличчя своїх батьків?

Обирати тільки нам.