«Ще не все втрачено, якщо зібралося скільки людей послухати поезію»

5 жовтня у мистецькому відділі Івано-Франківської обласної наукової бібліотеки ім. І. Франка зібралося люду скільки, що ніде було яблуку впасти. То прихильники творчості івано-франківського поета Володимира Присяжнюка прийшли привітати його з виходом у світ нової книги.

Збірка поезій «У середмісті моєї пам’яті», а саме так називається нова книга Володимира Присяжнюка, зібрала під своєю палітуркою, в основному, ліричні твори. Водночас у цих творах вмістилося дуже багато і романтики, і філософії, і гострої соціальної проблематики.

У книгу, фактично, трансформований мій особистий досвід – зізнається автор. – Поезії, зібрані в книзі, різнопланові, розказуючи про ліричних героїв, одночасно вони передають і мої переживання та відчуття.

Висловити свою підтримку і зачаруванням словом поета прийшли його колеги по перу Володимир Єшкілєв, Богдан Томенчук, Ольга Деркачова (модератор презентації), а також головний спеціаліст відділу культури і мистецтв, національностей та релігій ОДА Оксана Ющишин, мистецтвознавець, науковець і громадський діяч Ганна Карась та багато ін. Зокрема, Ганна Карась зауважила: 

Ще не все втрачено, якщо зібралося скільки людей послухати поезію.

Щиро привітав автора з новою книгою письменник Володимир Єшкілєв, наголосивши на важливості презентованої книги, адже вона говорить про Володимира Присяжнюка, як про самобутнього поета.

Вітаю тебе, що ти перейшов з позиції пародиста на позицію поета. Це – вже трибуна, з якої можна щось говорити.

Про вагомість нової книги івано-франківського поета говорить і літературний критик, журналіст Ігор Лазоришин: 

«Книжка Володимира Присяжнюка – це вагома заявка про те, що творче Прикарпаття має ще одного поета. Навіть попри те, що це – його перша книжка лірики. Вона цікава тим, що автор самобутньо працює над образами, цікавими і яскравими, які не є якимись заяложеними чи образами-штампами. Відчувається, що фундаментом для його поетичної творчості є літературні пародії. У творах, вміщених у збірці, є гумористичні вкраплення, які роблять поезію цікавою. А стрижневий вірш, який і дав назву збірці, постає, наче шалик, яким автор вирішує закутатись, коли йому холодно. Такий собі наскрізний образ спомину.

Головне у тому, щоб автор не піддавався на провокативні поради. Літературна пародія, і в цьому я можу дискутувати будь з ким, не є чимось другорядним чи другосортним. Навпаки, літературна пародія потребує досконалості поетичної. І в час, коли процвітає графоманство, а літературна критика відпочиває, то бодай літературна пародія змусить авторів задуматися над тим, що вони пишуть

Це добра книжка, гарна, цікава, самобутня »

 Нагадаємо, минулого року Володимир Присяжнюк заявив про себе як про пародиста книгою «Тобі сюди, Алісо!»

Зігріває, як шалик в’язаний…

Читайте також: Нову книгу Марії Ткачівської презентувала у Франківську