У Косові самостійно вирішують проблеми зі сміттям. ФОТО

Утилізацією сміття займається приватне підприємство "Мотря-екодовкілля", яке очолює Тарас Мельничук. Воно розташоване поруч з Косівською ЦРЛ.

Проблемою молодий підприємець цікавиться давно, адже у його рідному селі Вербовці тривалий час було сміттєзвалище. Тож Тарас Мельничук на власні очі бачив джерело на межі сіл Вербовця і Хімчина, з якого витікає вода фіолетового кольору. От і вирішив взятися за вирішення цієї проблеми у місцевому масштабі, пише журналіст Аліса Мудрицька.

Активно збирати вторинну сировину підприємство почало торік. Посприяла цьому Косівська міська рада, яка взялася налагоджувати сортування сміття. Почали з пет-пляшки, бо вона не утилізується природним шляхом. Пластикові пляшки створюють додатковий об'єм і міській владі доводиться платити за перевезення повітря. Тепер у Косові починають встановлювати менші за розмірами ящики з металевої сітки – для збору скляних пляшок. Щоправда, деякі жителі кидають у них пакети з побутовим сміттям, памперси тощо. Міська рада розробляє заходи боротьби з цим явищем – порушників планують виявляти і штрафувати.

Підприємство самостійно забирає пляшки зі спеціальних ящиків і має з чим працювати.

Воно приймає у населення такі види вторинної сировини: пластик і пет-пляшки, в тому числі від олії, миючих і чистячих засобів, шампуню – 2 гривні за кілограм; скляні пляшки від горілки, вина, шампанського і пива (40 видів) – 20 копійок за штуку; бляшанки від пива та інших напоїв, в тому числі деформовані, – 15 гривень за кілограм; макулатуру – 2 гривні за кілограм; картон – 2,20-2,30 гривень за кілограм; целофан, поліпропілен, харчову плівку – 2 гривні за кілограм. Сюди можна сміло везти тріснуті, надщерблені, а то й розбиті пляшки і банки – склобій приймають по 55 копійок за кілограм.

"Пластикову плівку ми утилізуємо, з неї виготовляють каналізаційні люки, – розповів Ярослав Мельничук, батько Тараса (вони працюють разом). – Пет-пляшки сортуємо по кольорах, від олії – окремо. Потім стискаємо їх (маємо для цього прес), щоб максимально зменшити габарити. Тоді відправляємо на переробку".

Багато жителів міста і району вже здавали вторинну сировину цьому підприємству. Були такі, хто привозив скляні і пластикові пляшки, відмовлявся брати за це гроші, довго тиснув підприємцям руки і казав:

"Ви молодці. Робите дуже потрібну і корисну справу. Тепер це не валятиметься у лісах і не плаватиме у водоймах".

Одна жінка привезла чотири мішки різних пляшок. Отримала за них 48 гривень, зраділа. Розповіла, що на її вулиці забирають сміття. За вивезення кожного мішка вона платить 15 гривень. Отже, довелося би витратити 60 власних гривень, а тут їй, навпаки, дали гроші.

Бувають і неприємні випадки. Дехто, коли отримує невелику суму, починає скандалити, мовляв, розраховував на більше, даремно гнав машину і палив бензин. Підприємці його заспокоюють, кажуть, що не треба їхати спеціально, можна дочекатися попутної поїздки у цьому напрямку.

Мельничуки роблять ще одну добру справу – безкорисливо, на добровільних засадах. Вони дізналися про те, що у місті Дніпрі волонтери розробили програму "Батарейки, здавайтеся!". Її мета – налагодити на громадських засадах збір і складування батарейок та акумуляторів, які є дуже шкідливими для довкілля і здоров'я людини. Волонтери шукають інвесторів для будівництва підприємства, яке би вирішило цю проблему. У магазинах "Мотря" і "Алтея", що біля Косівської центральної районної лікарні, стоять спеціальні банки для збору батарейок і акумуляторів (до 7,5 ампер). І вони не порожні.

"Європейські країни дають раду своєму сміттю, буває, що завозять його до себе навіть з інших держав, - вступає у розмову Тарас Мельничук. – Вони у плані напрацювань і технологій переробки вторинної сировини перебувають зараз в 11-му класі, а Україна щойно пішла у перший. Нам потрібно налагодити екологічне виховання людей, в першу чергу – дітей. Треба вчити їх самостійно сортувати відходи. Треба створити умови для цього. У Німеччині стоять сім різних контейнерів для сміття. Кинеш щось не туди – плати великий штраф. Дуже потрібно розробити цікаві і креативні навчальні програми для школярів, щоб вчити їх берегти довкілля змалечку. Адже проблема екології – це питання майбутнього. І школярі, молодь мають бути зацікавлені в цьому найбільше".

Для полегшення процесу збору і переробки пет-пляшки екологи радять зменшувати її об'єм – самому стиснути, а ще краще – скрутити. Ярослав Мельничук показав, як це робиться. Треба відкрутити корок, взяти пляшку обома руками так, як берете мокру білизну, "викрутити" її, а тоді закрити корком. А Тарас Мельничук просив жителів району полоскати водою пляшки від молока перед тим, як їх викидати. Чисті не розповсюджуватимуть смороду і шкідливих бактерій.

Тарас Мельничук показав кілька ящиків бляшанок від пива у доброму стані. Сказав, що мріє зробити з них тепловий колектор, бо цікавиться джерелами альтернативної енергії. Бачив такий пристрій в Інтернеті.

"З одного боку, погано, що наші люди змушені їздити на заробітки в Європу, – каже Тарас Мельничук. – А з другого, – добре, бо побачать, як там люди живуть, зокрема, як сортують і переробляють Фирода не прощає наруги над собою".