На межі Закарпаття та Івано-Франківщини є чарівне поселення

До того ж, і в самій Яблуниці є гірськолижні траси. Високий потік туристів взимку сприяє розвитку інфраструктури як Яблуницького гірськолижного курорту, так і села загалом.

Яблуницею проходить одна з найважливіших транспортних артерій Карпат — траса Львів-Рахів, а видовищний Яблуницький перевал розділяє Закарпатську область з Івано-Франківською. Тут — чи не найкращі видові площадки, з яких можна побачити Петрос, Говерлу та Свидовецький хребет, при цьому не відходячи далеко від траси.

Плюс, Яблуницю нерідко обирають для проживання взимку: вартість житла тут нижча, ніж на курорті Буковель, а незначна відстань між ними не створює дискомфорту для щоденних переїздів. Тим паче транспорту у напрямку Буковелі вистачає.

До речі, з Яблуниці до Буковелі веде нова траса. Якщо їдете власним транспортом, це однозначно вдалий вибір для проживання!

Гірськолижний курорт

В Яблуниці до ваших послуг 6 гірськолижних трас загальної протяжністю близько 4 кілометрів, перепад висот — 280 метрів. Тут зручно вчитись кататись, якщо лякають черги та навантаженість трас на Буковелі. Досвідченим лижникам та бордистам, ймовірно, Яблуниці буде замало — краще рушати на чорні траси Буковелю чи Драгобрату, бо цей гірськолижний курорт таких запропонувати, на жаль, не може.

Сніжний покров, придатний для катання, тут зберігається з грудня до березня.

• “Чешка” — 900 м, перепад висоти 280 м;
• “Динамо-1” (“Львівська”) — 900 м, перепад висоти 280 м;
• “Кооперативна” (“Динамо-2”) — 860 м, перепад висоти 250 м;
• “Бліни” — 400 м, перепад висоти 150 м;
• “Корова” — протяжність 200 м;
• “Коза” — 650 м.

Ширина схилів не перевищує 150 метрів.

Витяги:

На курорті працюють 5 парно-бугельних витягів довжиною до 1 110 метрів, є окремий витяг для початківців. Час роботи: з 9:00 до 17:00. Нічного катання немає. Час очікування в черзі на витяги взимку не перевищує 15 хвилин.

Яблуницький перевал

Цікавий не тільки тим, що з нього можна кататись на лижах чи бордах. Яблуницький перевал — найвищий в Українських Карпатах, 931 метр н.р.м. Звідси відкривається прекрасна панорама на Чорногірський та Свидовецький хребти, а за Яблуницею траса стрімким серпантином пірнає на Закарпаття.

Цей перевал ще називають “татарським”, бо у ХІІІ ст. ним до Європи йшла монголо-татарська орда.

Що на перевалі робити туристу, окрім як милуватись пейзажами з оглядового майданчика? Цілорічно на Яблуницькому працює сувенірний ринок-ярмарок: залежно від сезону та кількості туристів у Карпатах, тут можна придбати теплі вовняні шкарпетки, гуцульські килими — ліжники, вишиті вироби, кераміку, шкури для декору приміщення, збори карпатських трав, настоянки, мед, сир і решту того, що варто привезти на згадку про гірський відпочинок або ж просто потішити шлунок натуральним карпатським продуктом.

Національний природний парк

Один з найбільших в Україні національних природних парків. Яблуниця лежить безпосередньо у його межах. Найвищий Чорногірський масив (всі гори-двотисячники України знаходяться саме на ньому), кам’янисті Ґорґанскі гори теж неподалік, високогірні озера, ріки Чорний Черемош, Прут та його притоки — все тут! І якщо взимку всю цю красу вкриває сніг, у теплу пору року територія Національного природного парку — справжній скарб для мандрівника!

Можна рушати у сплав Чорним Черемошем, гуляти смерековими заповідними лісами, сходити на вершини Чорногори (чи сусіднього з ним Свидівця), підійматись до високогірних озер. Кінні, піші, автомобільні екскурсії до найвищих вершин та наймальовничіших карпатських куточків — все до ваших послуг!

На початку 1990-х років у Яблуниці звели православний храм. Комплекс складається з самої церкви та дзвіниці. У 1995 році у храмі Василія Великого встановили іконостас, виконаний делятинськими майстрами. Над іконами та художніми настінними розписами працювали майстри з Лазещини та Чорного Потоку. З кінця 2000-х років храм оббитий брусом.

Храм св. Василія Великого належить до УПЦ КП.

З Яблуниці зручно їхати як на Закарпаття, так і подорожувати Прикарпаттям, адже село знаходиться на їх перетині, і ним проходить основна карпатська траса — нестачі у транспорті у вас не має бути.

Наприклад, можна поїхати у Ворохту подивитись на сторічні кам’яні віадуки (між іншим, одні з найдовших та найстаріших віадуків у Європі), біля Татарова вилізти на просту та невисоку, але панорамно привабливу вершину Хом’як (1 542 м), сходити до водоспаду Женецький Гук чи навіть піднятись на Говерлу (2 061 м). Поїхати у Яремче до водоспаду Пробій, Вольєрного господарства чи ресторану “Гуцульщина”. Або ж у закарпатські Кваси по цілющу квасну — мінеральну воду, чи взагалі рушити до Мукачева або Ужгороду прогулятись давніми містами та замками — “Паланком”, палацем Шенборнів чи Сент-Міклошем.

Влітку можна розважатись на Буковелі: на штучних озерах туристам пропонують не тільки засмагати, рибалити та кататись на катамаранах поміж смерекових гірських схилів, але ще й пірнати з аквалангом на глибину до 8 метрів. Хотіли моря посеред Карпат — будь ласка! Витяги, між іншим, працюють і влітку — завжди можна піднятись одним з них до видових майданчиків, звідки прекрасно видно Чорногірський хребет.

Як дістатися:

Залізницею до Яблуниці можна доїхати з пересадкою у Ворохті, Лазещині чи Ясінях. Далі — маршруткою чи таксі. Відстань між залізничними станціями цих сіл до Яблуниці невелика: з Ворохти — 17 км, з Ясіні — 12 км, з Лазещини — 10 км.

Автобусом можна їхати з Івано-Франківська. Час у дорозі: трохи більше двох годин. Маршрутки у напрямку Яблуниці відправляються щогодини, інколи — навіть частіше.