Нобелівський лауреат із Бучача або як працює Літературний центр імені Аґнона

Це вже другий літературний центр в Україні після Целанівського центру в Чернівцях. Сьогодні бучацьким літ центром займаються менеджер проектів Юлія Михалецька, керівник літературного клубу Олександр Ющак, прес-секретар Тетяна Іваніцька і засновниця Центру Мар’яна Максим’як.

Вона розповіла UFRA, для кого і як працюватиме Літературний центр імені Аґнона, чи готові мешканці Бучача брати участь у його діяльності, і що значить Аґнон для містечка.

Напрямки роботи Літературного центру імені Аґнона

Працюючи з проектом Арт-Двір, ми побачили, що люди в малому місті хочуть відвідувати неформальні культурні події, альтернативні до тих, що відбуваються в Будинку культури. Ми створювали Арт-Двір як простір, який є доступним і без пафосу. Влітку він щонеділі збирав щонайменше 50 людей, тож зрозуміло, що Літературний центр міг би збирати також доволі чисельну аудиторію.

Ми організовували літературні зустрічі в Арт-Дворі, книжкові презентації і бачили людей, які були дуже захопленими, бо купували ці книги. Стало зрозуміло: якщо створимо окремий літературний центр, він матиме шанс на успіх.

Засновниця Літературного Центру імені Аґнона Мар'яна Максим'як

Зустрічі з письменниками й презентації книжок

Не кожен мешканець Бучача може собі дозволити їздити на презентації відомих письменників у великі міста. Ми вирішили, що роблячи літературні презентації, даємо можливість мешканцям міста побачити живого письменника, взяти в нього автограф, купити книжку, поспілкуватись. Ми готові привозити письменників і вже робили це неодноразово. На наступну презентацію запросили Тараса Прохаська та Мірека Боднара.

Літературний клуб

Це спосіб для молодих людей з Бучача об’єднатися, щоб писати, друкуватися, їздити з читаннями своїх творів, пробувати себе на фестивалях. Це спосіб показати їх у Франківську, Києві, Тернополі. Клуб вже має успіх – його учасники почали краще писати і стали сміливіші в своїх планах.

Вхід до Арт-Двору, 2014 рік

Арт-Двір, 2014 рік

Літературні мандрівки містом

Ми розраховуємо не тільки на місцевих людей, але й на туристів. Мандрівка розроблена на основі уривків з книги «Нічний постоялець», в якому описаний Бучач до Другої світової війни. Маршрут складається з місць, пов’язаних не тільки з Аґноном, але й іншими культурними та історичними процесами: життям і спадщиною Іоанна Ґеорґа Пінзеля, долею єврейської та української спільнот міста, впливом польських магнатів Потоцьких на розвиток Бучача.

В мандрівці, яка відбувалась два тижні тому, брали участь і бучачани. Ці люди живуть в цьому місті, в ньому виросли, але іншим поглядом дивляться на місто, на такі речі як місця пам’яті, теми історичної спадщини.

Війна, забуті люди, втрачені вулиці – це те, що ми не помічаємо, але воно існує в просторі, навіть якщо зруйноване.

Це також спосіб пригадати, яким було місто до Другої світової війни, в якому жили українці, поляки, євреї. Як вони співіснували в ньому, де навчалися й куди ходили відпочивати, що робили на свята, де пили каву, які книжки купували? Ці моменти намагаємось відтворити в мандрівках.

Наступна літературна мандрівка буде на основі текстів Володмира Єшкілєва та Євгенії Кононенко, які написали романи про Пінзеля і Бучач. Це така собі самоосвіта шляхом внутрішнього туризму.

Чи готові до таких проектів мешканці Бучача?

Готові сприймати, але не готові купувати. Коли «Їздець» робив таку екскурсію, він ставив нормальну об’єктивну ціну на цілий день. Люди, зокрема бучачани, не купують такі екскурсії, тому що це для них дорого, а не тому, що незацікавлені. Можливо, така ситуація трапляється через те, що вони не до кінця розуміють, чому повинні заплатити за мандрівку. В результаті вони не знають, що отримають, а тому не готові ризикувати. Але ми готові робити такі екскурсії для містян за мінімальну ціну, наприклад 10 гривень з особи.

Чи знають Аґнона в Бучачі?

Анґон для бучачан є знаною особою. В нас є вулиця його імені, а на його будинку є меморіальна дошка. На ній написано, що у цьому будинку народився Шмюель Йосеф Аґнон, нобелівський лауреат. Це люди знають, бо це доступна інформація. Він єдина людина з міста, яка удостоїлась такої великої премії в області літератури – Нобелівської. Було б несправедливо його оминути.

Але буде неправдою говорити, що ми займатимемося тільки популяризацією творчості Аґнона. Літцентр діє під його іменем, але організовуватиме проекти широкого спектру, не лише, які пов’язані з єврейською темою.

Як сприймають у місті тему єврейства?

Як і скрізь в Україні. Про це починають говорити, але тема нам не настільки добре відома, щоб ми дискутували. Варто визнати, що Бучач був єврейським містом. До Другої світової війни в переважній більшості там жили євреї. Ясно, що й українці й поляки також. Але Бучач – це був штетл. Це правда.

Я би не сказала, що люди не готові про це говорити. Наприклад в Арт-Дворі ми робили презентацію книжки Аґнона «Нічний постоялець». Люди прийшли і купували цю книгу. Знову ж таки, коли ми відкривали літературний центр імені Аґнона на його день народження 17 липня, було дуже гарно.

Чи готові люди говорити про Голокост – це вже інше відкрите питання. Ми самі не знаємо, чи готові піднімати цю тему.

Нобелівський лауреат із Бучача або як працює Літературний центр імені Аґнона (фото) - фото 6

Виставка старих фото а Арт-Дворі

Плани Літцентру

На меті у літературного центру розвивати перекладацькі та видавничі проекти. А особливо літературну резиденцію для письменників-прозаїків, адже Аґнон був майстром великої широкоформатної прози. Родзинкою літературної резиденції був би сам Бучач, адже це маленьке містечко, в якому письменники змогли б відпочити від гамірних міст, дописуючи твори, які вони вже розпочали, але не завершили вдома.

Ці проекти ввійдуть в рух, щойно ми залучимо достатнє фінансування. Грантів ще не отримували. Хотіли б подаватись до фундацій, які підтримують культурні проекти в малих містах. Але не лише до них. Важко говорити про фінансування. І це трохи закрита стратегічна тема. Проте, ми хотіли б найняти фахівця із фандрайзингу. Зараз організація не має коштів, щоб оплатити всі витрати, адже є неприбутковою.