Український бізнесмен Сергій Ліщина є співвласником концерну Izovat та компанії “Українські лісопильні”. Незважаючи на війну, він залишився жити та працювати в Україні. Навіть під час тяжкої оборони Києва у лютому-березні 2022 року він перебував у столиці, продовжуючи керувати роботою своїх підприємств, сплачувати податки та допомагати ЗСУ.
Ліщина про особливості роботи бізнесу під час війни
Бізнес, що успішно працює, поповнює державну скарбницю та є надійною опорою економіки. Налагодити роботу своїх підприємств – це те, що можуть і мають зробити власники бізнесу для своєї держави у ці складні часи. Саме такої думки дотримується Сергій Ліщина. Він зазначає, що із початком війни спостерігається падіння обсягу продажів теплоізоляції. Наразі покупцями продукції Izovat є ті, хто розпочав будівництво ще до війни, або ті, хто займається поточним ремонтом. Без нових будівництв нових споживачів не з’являється. Попит на продукцію зменшився удвічі. Бізнесмен також вказує на зниження попиту в країнах ЄС, які теж страждають фінансово від енергетичної кризи, спричиненої діями держави-агресора. Європейці забезпечені усім необхідним, проте не дуже налаштовані купувати теплоізоляцію, пиломатеріали чи меблі.
Найбільш затребувані канали експорту продукції на даний момент – залізниця. Особливо це стосується вивозу товарів з Рівненської та Житомирської областей до Польщі. Крім того, значно прискорився автомобільний експорт.
Підтримка бізнесу державою
Податкову реформу, ініційовану Ростиславом Шапурмою, заступником глави ОП, Сергій Ліщина вважає гідною поваги. На його думку, якщо її реалізують, це стане суттєвою допомогою для бізнесу. Реформа передбачає зниження податків. Проте проблемним моментом, на думку Ліщини, є відсутність повернення ПДВ під час імпорту обладнання, що необхідно для будівлі нового заводу.
У майбутньому важливо, щоб прокуратура та податкова інспекція сприймали бізнес як партнера держави, а не як джерело вимагань і поборів.
Про бізнес агресорів в Україні
Багато підприємств аби продовжити свою роботу, змінили бенефіціарів, перетворившися з російських на європейські чи американські. Певним структурам слід відстежувати такі фірми, блокуючи їхню діяльність. Також необхідно посилити боротьбу з корупцією, аби ніхто не закривав очі на підприємства з явно російським корінням. Варто повністю заборонити імпорт товарів із Білорусі.
