Лапароскопічна хірургія – сучасний малоінвазивний метод виконання хірургічних маніпуляцій. Основна перевага – не потрібний розріз живота. Замість цього лікар робить кілька проколів, через які вводяться спеціальні інструменти. Усі маніпуляції здійснюються під контролем відеоспостереження. Подібні технології успішно працюють в Україні з 1992 року у Клініці Біляка на Закарпатті.
Що таке лапароскопія
Лапароскопія – методика діагностичного та хірургічного лікування, яка належить до малоінвазивних. При операції всі маніпуляції проводяться через отвір у черевній порожнині розміром 10-15 мм. До нього проникає хірургічний інструмент під контролем ендоскопа. Це прилад, який забезпечує відеоспостереження за операцією з черевної порожнини. Причому він збільшує зображення цільової зони в 40 разів, що забезпечує високу інформативність. Картинка в режимі реального часу передається на монітор, розташований безпосередньо в операційній.
Доступ до хворого органу вдається отримати шляхом закачування до оперативної ділянки вуглекислого газу. Він розправляє прилеглі тканини та дає можливість детально їх розглянути.
Методика застосовується до дорослих пацієнтів та дітей.
Переваги лапароскопічних методик над традиційними
Головний аргумент для використання подібних методик у тому, що не спричиняється значних травм тканин та органів пацієнта. Це сприяє швидкій реабілітації. Приблизний період перебування у стаціонарі – 1-3 доби в залежності від складності хірургічних маніпуляцій та стану пацієнта.
Основні переваги:
- мінімальне травмування тканин, що в рази зменшує ризики ускладнень;
- незначна крововтрата завдяки меншій інвазивності та хорошому огляду операційного поля;
- менше навантаження на організм у порівнянні з традиційними операціями. Через те, що немає великих ран, практично не зустрічаються гнійно-септичні ускладнення, біль не такий виражений і тривалий. Ліків для відновлення необхідно значно менше;
- відсутній парез кишківника. Це одне з найрозповсюдженіших ускладнень після операцій;
- нема значного косметичного дефекту. Проколи при лапароскопії – не більше 1 см, після загоєння залишається ледь помітний рубець.
Важливо, що операція займає відносно нетривалий період – приблизно 60 хвилин. Цю методику використовують у різних напрямках лікування: урології, гінекології, онкології.
Є певні ризики навіть в такій операції. Один із найрозповсюдженіших: пошкодження кровоносних судин, стінок кишківника при здійсненні проколу.
Види лапароскопії
На сьогодні практикуються два види лапароскопічних втручань: діагностичне та лікувальне. У діагностичних цілях операцію застосовують у складних випадках, коли інші методи не можуть надати достатню кількість інформації. Завдяки спеціальним інструментам вдається проникнути до ураженої ділянки, детально її оглянути, взяти проби патологічно змінених тканин. Їх використовують надалі для лабораторних досліджень. Лікувальна лапароскопія може використовуватися для планових чи екстрених хірургічних втручань на органах черевної порожнини та малого таза.
У деяких випадках, наприклад при видаленні апендициту чи жовчного міхура, використовується спочатку діагностичне, а потім лікувальне втручання.
При яких станах застосовується лапароскопія
У сучасних клініках більшість оперативних втручань замінили саме на лапароскопічні. За допомогою цієї методики можливе проведення таких операцій:
- видалення кісти, каменів у нирках, навіть самого ураженого органу;
- на сечовому міхурі, простаті, ураженій пухлиною;
- видалення апендиксу, жовчного міхура, матки, яєчників, плоду при позаматковій вагітності;
- фіксація нирки, матки;
- ліквідація спайок у черевній порожнині;
- відновлення прохідності маточних труб;
- холецистектомія;
- холедохолітотомія;
- біопсія;
- операції при раку прямої, товстої кишки, тонкого кишківника.
Спектр операцій за допомогою лапароскопічної методики насправді дуже великий. За останніми даними, малоінвазивна методика замінила традиційні методи у 80% випадків оперативних втручань у Європі.
