Ми чудово розуміємо, наскільки важливо, щоб з перших днів народження дитя знаходилось під пильним доглядом не тільки батьків, але й кваліфікованих та не менш лагідних лікарів-педіатрів.
Медичне обстеження, як правило, починається з вивчення даних анамнезу.
Анамнез збирається лікарем і складається на підставі ознайомлення з документацією дитини і бесіди з батьками (або особами, які їх замінюють).
У сімейному анамнезі аналізуються відомості про сім'ю дитини та спадковості; описується склад сім'ї, вік і освітній рівень кожного з її членів, характерологічні особливості батьків. Фіксуються психічні, неврологічні, хронічні соматичні захворювання родичів, патологічні особливості їх фізичного вигляду. Описуються сімейно-побутові умови, в яких виховується дитина, місце і характер роботи батьків, зокрема наявність виробничих шкідливих умов і тривалість роботи з ними. Дається оцінка взаємин в сім'ї, ставлення до дитини. Фіксуються випадки прихильності одного або обох батьків до алкоголю або наркотиків.
Особистий анамнез дитини враховує, як протікала у матері вагітність, чи не було токсикозу, соматичних захворювань, резус-конфлікту, тривалого прийому лікарських препаратів і інших шкідливих умов. Описуються особливості пологів, наявність ознак асфіксії плода, родової травми, патологічного положення плода. Відзначається характер допомоги під час пологів і витрачений на пожвавлення плоду час. Вказується, чи не було у дитини вроджених вад розвитку, судом, ознак жовтяниці. Відзначається вага при народженні та час початку годування, термін перебування в пологовому будинку.
Потім перераховуються перенесені дитиною захворювання, вказується їх гострота, характер, тривалість, лікування, наявність ускладнень.
Фіксуються випадки судомних і інших пароксизмальних станів; відзначається, в якому віці вони виникли, описується характер нападів і епілептичних еквівалентів, їх розподіл в часі, характер перед- і пост- припадочних станів, відзначається протисудомне лікування, його регулярність і ефективність.
При обстеженні дитини від народження до 1 року лікар-педіатр звертає увагу на наступні діагностичні показники, відзначаючи їх в своїх записах:
При обстеженні дитини у віці від 1 року до 7 років фіксуються особливості його розвитку, їх відповідність віковим показниками. Відзначається стан вегетативної сфери: особливості сну, апетиту, переносимість спеки і т.д. Фіксується наявність енурезу, його частота, зв'язок з психогенної ситуацією. При описі розвитку моторики характеризується ступінь рухливості дитини, наявність млявості або рухової расторможенности. Фіксується наявність або відсутність навичок охайності і самообслуговування.
У процесі медичного обстеження дитини встановлюється наявність вроджених і набутих вад розвитку.
Досліджується стан порожнини рота (мигдалин, носоглотки), шлунково-кишкового тракту, дихальної, серцево-судинної, сечостатевої систем, вимірюється артеріальний тиск, встановлюється наявність або відсутність алергічних явищ.
лікар-невропатолог звертає увагу на особливості форми обличчя і черепа, розміри черепа, вроджені або набуті вади і дисплазії, гідроцефальний стигми. Потім досліджуються черепно-мозкові нерви. Описується тонус жувальної мускулатури, стан слюноотделітельная функції, ширина і симетричність очних щілин, оскал зубів, руху брів і повік, лоба, збереження актів ковтання, руху мови, наявність його тремору і т.д.
Далі обстежується стан рухової сфери: обсяг рухів, їх точність, плавність, тонус м'язів, їх сила. Відзначається наявність атрофії, спастичних явищ, дистонії, гіпотонії, паралічів, парезів, гіперкінезів. Визначається координація рухів, фіксуються патологічні особливості ходи.
Досліджуються різні види чутливості, описуються менінгіальні симптоми. При дослідженні стану рефлекторної сфери визначається рівномірність, жвавість і симетричність сухожильних рефлексів, описуються патологічні рефлекси. Фіксується наявність і характер енурезу.
У бесіді з'ясовується стан вегетативної сфери: переносимість спеки, холоду, зміна апетиту, відчуття серцебиття, наявність невмотивованого субфибрилитет або схильність до субнормальной температурі.
Підсумок огляду дитини лікарем-невропатологом - неврологічний діагноз. Необхідно відзначити, що цінні додаткові відомості можуть бути отримані при використанні краниографии і ЕЕГ, ЕхоЕГ.
За допомогою краніографії встановлюються вроджені дефекти кісток черепа, раннє розбіжність / зрощення черепних швів. Метод допомагає діагностувати органічні ураження головного мозку, виявити вказівки на можливе підвищення внутрішньочерепного тиску (посилення малюнка пальцевих вдавлень).
реєструє біоструми мозку. Функціонування головного мозку супроводжується біоелектричними процесами. При порушенні в нервових клітинах тканин мозку виникає різниця потенціалів, яка реєструється і вимірюється за допомогою високочутливих апаратів - електроенцефалографів, що підсилюють і записуючих біопотенціали головного мозку.
При візуальному аналізі ЕЕГ звертають увагу на наявність хвиль, що розрізняються по частоті коливань, амплітудою, формою, регулярності, вираженості реакції на зовнішні подразнення.
Формування ЕЕГ, характерною для дорослого, відбувається поступово; в зв'язку з цим правильна оцінка ЕЕГ-показників можлива з обов'язковим урахуванням віку дитини.
Специфічних змін ЕЕГ, характерних тільки для певного патологічного процесу, не існує. Проте ряд патологічних патернів частіше спостерігається при деяких нервово-психічних станах (епілепсія, резидуально-органічні ураження). ЕЕГ-дані повинні зіставлятися з результатами клінічного дослідження, яке має вирішальне значення для встановлення діагнозу.
- ультразвуковий метод дослідження. Використовується, зокрема, для отримання відомостей про ступінь розширення III шлуночка мозку, що дозволяє непрямим чином судити про можливе підвищення внутрішньочерепного тиску.
При встановленні впливу на розвиток дитини того чи іншого дефекту дуже важливі дані про стан аналізаторів.
включає визначення гостроти зору, стан очного дна; досліджуються поля зору, колірний зір, окорухові функції. Дослідження очного дна дозволяє побічно судити про стан судинної системи мозку, зміни мозкової гемодинаміки; набряк соска зорового нерва свідчить про підвищення внутрішньочерепного тиску (внутрішньочерепної гіпертензії). В умовах підвищеного внутрішньочерепного тиску вени очного дна розширюються, стають звитими; калібр вен перевищує калібр артерій.
- Лікар з'ясовує здатність дитини сприймати на слух мова шепотную і розмовної гучності. Потім визначається максимальна відстань, з якого дитина може сприйняти на слух і відтворити вимовлені лікарем слова і фрази. Якщо під час обстеження виникає підозра, що у дитини мають місце порушення слуху, необхідно направити його на консультацію до аудиолога, який визначає необхідність аудіологічного дослідження.
оцінюється дитячим психіатром (психоневрологом). Перш за все відзначаються особливості зовнішнього вигляду і поведінки дитини: виразність, адекватність міміки, особливості пози, рухів, ходи, гіподинамія або рухове занепокоєння, расторможенность. Аналізуються відношення до бесіди, орієнтування в місці, в часі і власній особистості.
Особливості інтелектуального розвитку дитини детально досліджуються в процесі психологічного, педагогічного та логопедичного обстеження. Проте в бесіді з дитиною лікар фіксує особливості його уваги, деякі особливості пам'яті, мислення, мовлення. Описуються особливості емоційної сфери дитини, його настрою: байдужість, холодність, емоційна млявість або дратівливість, придуркуватих і т.п. Фіксується наявність емоційної лабільності, виснаження, схильності до афектів, наявність туги, страхів, нав'язливих переживань. У бесіді виявляються особливості сфери інстинктів і потягів: наявність підвищеної сексуальності, надмірний потяг до їжі або відмову від їжі, схильність до бродяжництва і т.п. У процесі бесіди іноді можуть бути виявлені і психотичні розлади: порушення свідомості, галюцинації, марення.
На підставі клінічного вивчення дитини лікар-психіатр (психоневролог) формулює психіатричний діагноз.
Як ми вже вказували, медичне обстеження дитини і встановлення клінічного діагнозу виконується лікарями, але педагог і психолог повинні знати отримані дані. Матеріали лікарських висновків не тільки допоможуть фахівцям освітніх установ вибрати правильну тактику психолого-педагогічного вивчення дитини, а й визначать зміст корекційно-педагогічного впливу в умовах того установи, де дитина буде перебувати.
Для того щоб зробити освітньо-виховний процес максимально ефективним, необхідні не тільки відомості про здоров'я дитини, її фізичний розвиток, але і знання таких індивідуальних особливостей, як задатки і здібності, інтереси і схильності і т.д., тобто психологічне та педагогічне вивчення дітей. Тільки за цієї умови можна досягти повноцінного розвитку дитини та своєчасно надавати йому необхідну допомогу на кожному віковому етапі. Безумовно, педагогічне та психологічне вивчення тісно пов'язані і їх важко розділити - це єдиний процес. І тим не менше, щоб зорієнтувати фахівців в окремих проблемах, від яких в більшій мірі залежить успішність навчання і формування особистості, ми коротко розглядаємо кожен з них окремо.
Саме тому, Клініко-діагностичний центр КДЦ пропонує батькам широкий спектр послуг для комплексного обстеження дитини. Ми переконані, що допомога наших спеціалістів в поєднанні з вашою любов'ю та терпінням, назавжди подарує здоров'я та радісний дитячий сміх вашій малечі!
До ваших послуг:
Лікування дітей - це відповідальна робота, яку наші педіатри з впевненістю вміють і люблять виконувати.
Консультація та запис за телефонами:
(066) 673-12-98
(067) 344-14-15
(066) 448-38-09
Наша адреса:
м. Івано-Франківськ,
вул. Гетьмана Мазепи, 114a
Наш сайт:
http://kdc.if.ua/
