Де на Гуцульщині мольфарів шукати?

Маги, чаклуни, знахарі, провидці – це все про них, про карпатських мольфарів. Їх слухаються стихії і боїться нечисть, вони зцілюють людей і живуть високо в горах.

Заклинателі небес. Невеличке село Криворівня вважається одним із семи чудес Прикарпаття. Серед високих гір, вкритих темним лісом, здавна живуть карпатські цілителі. У давнину гуцули називали мольфарів «земними богами». Вони відомі, передусім, як заклинателі небес. Мольфарів, які здатні приборкати хмари, кличуть «хмарниками». «Градівникам» підвладні град і блискавка.

Є й мольфари-віщуни, які бачать минуле і майбутнє, «примівники» зцілюють недуги травами. Подейкують, що раніше мольфари влаштовувалися на роботу до багатих господарів-селян. Вони відганяли грозові хмари від полів, де визрівав урожай, а натомість вдячні господарі обдаровували магів зерном.

Читайте також: Музей Гуцульської магії у Верховині - один з найнезвичайніших музеїв України

Довгий час про мольфарів практично ніхто не знав. Але у 1964 році на телеекрани вийшов гучний фільм «Тіні забутих предків», за однойменною книгою Михайла Коцюбинського. У ній-то і розповідалося про прославлених цілителів гуцульського краю, які розганяють хмари руками, викликають грім, вміють говорити з тваринами і більше того – літають...

Найвідоміший мольфар нашого часу. Михайло Нечай вважався могутнім магом і цілителем. Дивовижні здібності проявилися у нього ще з дитинства – кровотечу він міг зупинити одним лише поглядом. Його бабуся, що володіє магічними здібностями, взялася за навчання внука. Адже мольфари передають свої знання учням. Популярність до Михайла Нечая прийшла у кінці 80-х: його, нібито, офіційно запросили забезпечувати гарну погоду на фестивалі «Червона Рута». Збиралися хмари, накрапав дощ, але варто було мольфарові з'явитися – і відразу виглянуло сонце. Кожен день біля будинку Михайла Нечая у селі Верхній Ясенів Верховинського району шикувалися черги бажаючих потрапити на прийом. І він нікому не відмовляв.

Чорний кіт Млинцур завжди був вірним супутником карпатського мага. Він зник відразу після смерті свого господаря.

Читайте також: Мольфари-хранителі Карпат

Відомий мольфар, який називав себе предком легендарного полководця і козака-характерника Данила Нечая, пішов з життя трагічно. У 2011 році він загинув від рук психічно неврівноваженої людини, так і не передавши нікому своїх знань. Мольфар Нечай прожив 81 рік. Дивно, але незадовго до своєї смерті карпатський маг пророчив великі випробування, які випадуть на долю України.

Традиції та обряди мольфарів. Мольфари лікують освяченою водою, молитвами, замовляннями, травами і зіллям, виготовленими власноруч. Хрест з осики, градовий ніж – це «знаряддя» магів, які допомагають відганяти грозові хмари.

У карпатських магів є особлива традиція – обряд «набуття сили». Щоліта вони усамітнюються у горах, у підземних печерах, де проводять 12 днів без їжі і води. Так маги очищаються від негативної енергії.  

«Громовиця» – так називають дерево, уражене грозою. Вважається, що воно володіє особливою силою. З такого «грозового» дерева гуцули виготовляють музичні інструменти, чарівні звуки яких проганяють злих духів. Священним інструментом гуцули вважають дримбу. Вона допомагає позбутися від психічних недуг.

Читайте також: Духи гір, лісів, річок та вітрів: Карпатська міфологія

Де знайти мольфара. Хоча Михайла Нечая часто називали останнім мольфаром Карпат, але зараз у тих краях живуть знахарі і провидці. Місцеві жителі розповідають, що іноді до провісників приїжджають і непрості люди зі столиці. Адрес карпатських магів ви не знайдете в Інтернеті. Розпитувати про них доведеться у місцевих жителів.

Приготуйтеся до того, що дорога до їхньої оселі не легка. Можливо, доведеться кілька кілометрів підніматися у гору. Можна орендувати місцевий «всюдихід» – віз, запряжений кіньми. Звичайний автомобіль карпатськими дорогами не проїде.

Як дістатися до Криворівні. Село Криворівня знаходиться в Івано-Франківській області, за 7 км від райцентру Верховина. Тому ви можете дістатися автобусом або поїздом до обласного центру, а далі маршруткою до Верховини. Звідти до високогірного села курсує громадський транспорт або таксі. Якщо ви їдете своїм автомобілем, то проблем не виникне: через центр села проходить автодорога Татарів – Коломия.

Що подивитися у столиці Гуцульщини. Навіть якщо вам не вдасться побувати в гостях у мольфара, відправившись в Криворівню, ви не прогадаєте. Це культурна столиця Гуцульщини – «українські Афіни»! Не дивно, що високогірне село бореться за право називатися селом-музеєм, тут знаходиться аж 14 музеїв. А в сусідньому селі кожне літо проводять фестиваль «Полонинське літо».

Один з найнезвичайніших музеїв - Музей гуцульської магії.

Читайте також: Світ дивовижних міфів і легенд гуцулів