Троє з п’яти офісних співробітників почали економити на бізнес-ланчах. Кожен другий може витратити на обід не більше 30 гривень. Лише чотирьом зі ста опитаних витрати на харчування компенсує роботодавець.
У зв'язку з інфляцією та постійним зростанням цін добробут українців залишає бажати кращого. За даними дослідницького центру Міжнародного кадрового порталу НН,більше третини «білих комірців» постійно опиняються в ситуації, коли гроші на життя закінчуються до наступної зарплати, а кожен четвертий відчуває фінансові труднощі як мінімум раз на три місяці. Коли грошей не вистачає, офісні співробітники змушені обмежувати свої витрати. За результатами опитування, в першу чергу економлять на їжі та спонтанних необов'язкових покупках. До цієї категорії потрапляють й обіди на роботі. Троє з п'яти урізали свої витрати на бізнес-ланч.
Є кілька способів зекономити на обідах. Найрозповсюдженіший – приносити готову їжу з дому. Саме так вчиняють двоє з п’яти опитаних. Кожен восьмий став скромніше обідати в кафе чи ресторані (так обідає п’ята частина «білих комірців»). Один з чотирнадцяти купує їжу в супермаркеті. А один зі ста став економити при замовленні обідів до офісу. Варто зазначити, що послугами доставки обідів відпочатку користується невелика кількість співробітників (лише троє зі ста).
Про те, що українцям доводиться економити, говорять й суми, витрачені на обід. Кожен другий офісний працівник щодня вкладається у 30 грн. Трохи більше третини в середньому обідають на 30-50 грн. 6% віддають за обід близько 50-100 грн. При цьому жоден з опитаних не вказав суму понад 100 грн. Чотирьом зі ста «білих комірців» пощастило більше. Їх витрати на харчування покриває роботодавець.
У питанні грошей на їжу, жінки більш економні, аніж чоловіки. Більшість з них приносить готові обіди з дому та закладає на це менший бюджет. Чоловіки просто скромніше обідають у закладах громадського харчування. Суми, що виділяються на обід, напряму залежать від розміру зарплати. Чим вище посада офісного співробітника, тим більше він може собі дозволити. В розподілі по віковим категоріям спостерігається зворотня тенденція. Молодь (21-30 років) витрачає більше, аніж люди середньої та старшої вікової категорій.