Український військовий Віктор Вівчаренко, який служив у складі 56-ї мотопіхотної бригади, отримав важке поранення на фронті та повністю втратив зір. Проте він не опустив рук і сьогодні активно адаптується до нового життя, допомагаючи іншим ветеранам.
Про це розповідає Galka.
Поранення, яке змінило все
Віктора мобілізували в червні 2022 року. Він брав участь у боях на Донеччині та Запоріжжі, зокрема під Бахмутом. Під час ротації його автомобіль опинився поруч із російською міною, яка вибухнула.
"Я отримав уламок у ногу – одразу втратив палець. Але найгірше – осколки потрапили в обличчя, і я повністю осліп", – розповідає захисник.
Десять місяців лікарі боролися за його зір, однак безрезультатно. Врешті, у Вінниці медики підтвердили: відновлення неможливе.
"Головне було не просто почути це, а прийняти і навчитися жити далі," – каже ветеран.
Життя після війни: випробування і нові виклики
Попри важку травму, Віктор веде активний спосіб життя: самостійно виконує домашні справи, користується комунальними сервісами, слідкує за новинами.
"Найбільше труднощів виникає, коли речі не на своєму місці. Наприклад, дитячий самокат у проході може стати несподіваною перешкодою", – ділиться він.
Дружина Тетяна зізнається, що найбільше хвилювалася за реакцію дітей. Однак вони швидко звикли до змін і почали допомагати батькові: підтримують, водять за руку.
Втім, не всі в суспільстві розуміють особливості життя людей з порушенням зору.
"Якщо незрячий чоловік випадково зачепив когось на вулиці, це не тому, що він грубий – він просто вас не бачить", – пояснює Віктор.
Він наголошує, що для людей із вадами зору дуже важливе спілкування.
"Якщо бачите незрячого – просто поясніть йому, де він знаходиться. Це буде величезна допомога," – підсумовує ветеран.
