Для роботи вони використовують обладнання, на якому на Гуцульщині тчуть килими, розповіла кореспондентці Суспільного викладачка інституту Ганна Фартушинська.
Щоб виготовити основу для маскувальних сіток, використовують спеціальні нитки із натурального волокна, якими раніше ткали килими.
"В’яжемо хрестом. Другий раз бажано сильно затягнути, щоб "не їздила" основа. Цей спосіб — дуже простий. Завдяки переплетенню ниток основи й ниток утка утворюється сітка", — сказала Ганна Фартушинська.
З її слів, на верстаті виготовляють сітки завширшки 3 м та завдовжки 6 м.
"У Косові дуже не вистачало сіток, щоб їх оформлювати тканинами. Рибалки почали першими в’язати сітки, потім почали плести макраме. Косівський художник Назар Гринюк у мережі дав клич та поцікавився, чи можна було б це робити на верстаті. І ми цю ідею підхопили. Я зрозуміла, що це можна робити", — говорить викладачка.
Наразі, розповідає Ганна Фартушинська, виробництво сіток удосконалюють. Усе виготовляють власноруч, а тому — з любов’ю, каже майстриня.
"Ручна робота без любові не робиться. І наша любов, окрім техніки, буде захищати й наших воїнів", — додала жінка.
Маскувальні сітки в Косівському інституті почали плести в перший день війни 24 лютого. Тоді викладачі навчального закладу закупили необхідні матеріали, щоб створити спочатку основу — рибальську сітку, каже викладач інституту Василь Перегінець. Однак, з його слів, як це зробити, ніхто не знав. Навчитися цієї справи їм допоміг чоловік із Сумщини.
Загалом у Косівському інституті виготовили 150 м² маскувальних сіток. До виробництва долучаються всі небайдужі — приносять одяг і тканину, ріжуть смужки чи плетуть сітку. Заступниця директора інституту прикладного та декоративного мистецтва Вікторія Дутка розповіла, що зараз найбільше волонтерам потрібен поліпропіленовий аграрний шпагат та камуфляжні тканини.
Читайте також: Смертельна аварія на Франківщині: двоє осіб загинули, троє - травмувалися