В селі Заріччя, що на Івано-Франківщині, майстриня опанувала 14 видів технік декоративно-прикладного мистецтва. Приводом для цього стала реабілітація після операції, яку їй зробили через помилку лікаря. Жінка не впала духом навіть після розлучення з чоловіком і згадала свою дитячу мрію — бути художницею. Сьогодні вона декорує все, що потрапляє під руку, — щоденники, шкатулки, пляшки, фужери. Їх купують не лише поціновувачі ручної роботи в Україні — вироби ще й розлітаються
В селі Заріччя, що на Івано-Франківщині, майстриня опанувала 14 видів технік декоративно-прикладного мистецтва. Приводом для цього стала реабілітація після операції, яку їй зробили через помилку лікаря. Жінка не впала духом навіть після розлучення з чоловіком і згадала свою дитячу мрію — бути художницею. Сьогодні вона декорує все, що потрапляє під руку, — щоденники, шкатулки, пляшки, фужери. Їх купують не лише поціновувачі ручної роботи в Україні — вироби ще й розлітаються Європою.Валентина Борусевич майстриня декоративно-прикладного мистецтва з села Заріччя Івано-Франківської області. Очолює громадську організацію «Стимул осіб з інвалідністю»Писанка стала розрадою під час хворобиЯ з самого дитинства любила малювати, мабуть, у мене до цього був талант. Але оскільки ми жили в селі далеко від міста, я не ходила до художньої школи — у батьків не було часу мене возити. Тож хоча я з дитинства мріяла стати художницею або модельєркою, пішла зовсім іншим шляхом. Я вступила до педагогічної академії на факультет психології, хотіла працювати з людьми. Однак і в цьому з’явилася перешкода — навчання довелося залишити. Через помилку лікаря мені зробили операцію, потреби у якій не було, і я отримала інвалідність. Як наслідок, ще й розлучилася з чоловіком, бо стала йому непотрібною.