Погоджуючись дати в борг, тим сами сприяємо зміцненню шкідливої фінансової звички у прохача. Чи правда це так погано? Давайте розберемося.
Існує така категорія людей, які давно зажили славу «любителів позичати». Вони зовсім не соромляться цього, і, більш того, не збираються переглядати своє ставлення до фінансів. Навіщо, якщо наступного разу можна знову попросити? Іноді це вже не звичка, а справжній спосіб життя.
«Позичив ‒ значить, витратив», ‒ говорили наші предки, свідомо знаючи, що позичене часто може і не повернутися. Але якщо все ж і погоджувалися допомогти фінансово, то дотримуючись деяких прикмет:
- Не варто позичати після заходу сонця. Так гроші підуть з дому, і можуть вже не повернутися.
- Відмовити варто у дні церковних свят, а також не погоджуватися на суму, що складається з цифр 2 і 0.
Але, згідно з народними повір’ями, борг має і свій плюс. Якщо ви самі просите грошей у людини з великим достатком, ніж у вас, і віддаєте взяте на якийсь термін, тоді людина ніби ділиться з вами своїм фінансовим зарядом. У цьому випадку матеріальне становище того хто просить і справді може покращитися.
Але, як показує практика, проблеми на фінансовому ґрунті не рідкість навіть серед родичів. Так чому ж не варто давати в борг? Ось кілька причин:
- Якщо це людина, яка постійно у всіх просить «позичити до зарплати». Погодившись допомогти, можете бути впевнені, що вона внесе вас в список тих, до кого можна постійно звертатися.
- Якщо ви хочете допомогти, але морально не готові віддати гроші, краще відмовте. У такій ситуації ваша допомога не принесе користі. А якщо і вирішили позичити, то давайте таку суму, з якою теоретично можете попрощатися назавжди.