На фасаді одного з будинків у центрі Франківська загорівся електрокабель

Сьогодні, 17 листопада на одній з центральних вулиць Івано-Франіквську трапилася пожежа.

Про це повідомляють UA:Karpaty у соціальній мережі. 

Так, на фасаді будинку по вулиці Труша в центральній частині Івано-Франківська зайнявся електрокабель. 

Орієнтовний час пожежі 13.40. Займання своєчасно побачили і благополучно загасили за допомогою вогнегасника. Про причини займання та потерпілих наразі невідомо.

Довідка.

Ву­лиця Трушазна­ходить­ся у цент­ральній час­тині міста, в межах істо­рич­но­го ядра, спо­лучає площу Ринок з ву­лицею Лесі Українки. Існує від ХVІІІ століття.

Ву­лиця ви­ходи­ла на Рин­ко­ву площу не завж­ди. Це ста­лося 1942 року, коли за на­казом на­цистсь­ких оку­пантів був зне­сений півден­ний рин­ко­вий квар­тал і ву­лиця відкри­лася на площу.

Її істо­рич­на назва — Бож­ни­ча. Річ у тім, що з боку вулиці Лесі Українки від своїх по­чатків ву­лиця впи­рала­ся в си­наго­гу (бож­ни­цю), що сто­яла в нинішнь­ому сквері по­заду ме­дич­но­го універ­си­тету і теж розібрана за на­казом оку­паційної влади 1942 року. В цей час ву­лиця на­зива­лася Тем­ною.

Від 1945 року ву­лицю на­зива­ли Ко­рот­кою, інколи Малою. І були на це підста­ви, бо вона на­лежить до най­ко­рот­ших в місті при дов­жині всь­ого 65 метрів.

На по­чат­ку 1960-х років вона вже здо­була ім’я Ва­силя Ка­чало­ва (справжнє прізвище Шве­рубо­вич) — росій­сько­го ра­дянсь­ко­го ак­то­ра, на­род­но­го ар­тиста СРСР, який до своєї смерті в 1948 році пра­цював у Мос­ковсь­ко­му ху­дожнь­ому ака­демічному театрі (МХАТі). У серпні 1995 року ву­лиця одер­жа­ла ім’я українсь­ко­го митця Івана Труша (1869–1941) — виз­начно­го жи­вопис­ця, гро­мадсь­ко­го діяча. Він на­родив­ся на Бродівщині, у Бро­дах закінчив гімназію, 1891-го року всту­пив до Краківської ака­демії крас­них мис­тецтв і по її закінченні 1897 року переїхав до Ль­во­ва. Вже нас­тупно­го року очо­лив перше об’єднан­ня ху­дож­ників Га­личи­ни «То­варист­во для роз­вою русь­кої штуки». Ут­вердив­ся як ху­дож­ник-реаліст, прек­расний пей­за­жист, май­стер пси­хологічного порт­ре­та.

Ця ву­лиця не лише най­ко­рот­ша в місті, але й най­вуж­ча. Її ши­рина від муру до муру — шість метрів, вона ніколи не знала тро­ту­арів. По всій ширині вона вис­те­лена бруківкою і зберігає се­реднь­овічний ко­лорит.

На вулиці лише чо­тири бу­дин­ки, три з них — пам’ятки архітек­ту­ри. Але за ад­ре­сою до неї на­лежить лише чо­тири­повер­хо­ва кам’яниця № 4, по­будо­вана 1930 року на розі з ву­лицею Лесі Українки. Інші бу­дин­ки ви­ходять на неї своїми бічними фа­сада­ми.