Лауреат Канн зняв тізер нового фільму на Прикарпатті.
В селі Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області завершилися зйомки тізеру художнього фільму "Вінценз"
Знімали в українських Карпатах, а також в Національному музеї народної архітектури та побуту України. Режисер - польський кінематографіст Ян Кідава-Блонський, лауреат Каннського кінофестивалю (премія Фіпрессі за фільм "Трояндочка", премія Золоті орли за фільм "Зірки"), оператор – Лукаш Гутт.
Художній фільм "Вінценз" - це майбутній масштабний байопік польсько-українського виробництва, історія життя "Гомера" Гуцульщини, автора гуцульського епосу "На високій полонині" Станіслава Вінценза – письменника та філософа. Сценарій фільму 2018-го року за підтримки УКФ створили українські драматурги Наталія Ворожбит ("Кіборги") та Макс Курочкін. Проект препродакшну реалізує ГО "Всеукраїнський демократичний форум" за підтримки Українського культурного фонду.
Тізер майбутнього фільму торкається декількох ключових сцен з життя поляка з гуцульським серцем - Станіслава Вінценза. Відтворені, зокрема, дитячі спогади письменника – виховання нянею-гуцулкою, драматична романтика стосунків з двома жінками, написання книги. Центральною сценою тізеру є піша втеча за кордон – в Угорщину, яку Вінценз здійснив разом з обома дружинами та дітьми від двох шлюбів у супроводі мольфара, коли йому почала всерйоз загрожувати машина радянських репресій.
Твір розповідає про місцеву культуру, історію та звичаї. Його порівнюють з "Тінями забутих предків" Михайла Коцюбинського та творами Гната Хоткевича про опришків.
Доля Станіслава Вінценза є надзвичайно кінематографічною - онук нафтового магната, поляк французького походження, учень Зигмунда Фрейда, він живе на краю світу в гуцульській хаті і щодня читає Гомера. Вінценз пише власну верховинську "Іліаду і Одісею", а потім і сам, як Одісей, змушений тікати з Карпат через Чорногірський хребет в Угорщину, рятуючись від радянської влади, у супроводі мольфара. В останні роки життя у Швейцарській Лозанні, Вінценз рятує від самогубства нобелівського лауреата Чеслава Мілоша, а також приймає у своїй гуцульській хаті в Ла Комб блискучих європейських інтелектуалів ХХ сторіччя.