На Прикарпатті занедбаний водяний млин хочуть перетворити на туристичний об’єкт

"Щойно повернувся з м.Київ, де представляв Дністровський регіональний ландшафтний парк на Міжнародному туристичному салоні UITM 2019.
Натрапив на фото Ганна Лупипса Лупипсів нижнівського млина. Ще декілька років тому пропонував відновити його, як туристичний об'єкт. Знаю, що деякі елементи млина збереглися; дещо з нього є у місцевих жителів. Але найбільшою проблемою є те, що він знаходиться на приватній земельній ділянці.
Так ото ж - давайте все ж таки це зробимо. Особливо, це стосується жителів с.Нижнів. Варіантів, як його відновити є багато, як і нюансів. Пропоную зібратися в с.Нижнів та більш конкретно обговорити цю тему. Хто готовий, пишіть в коментарях! Також вказуйте, коли краще зробити зустріч" - написав активіст на своїй сторінці у Facebook.

Як розповів Михайло Ковтун кореспонденту Укрінформу, старий водяний млин стоїть біля річки Млинівка, за 200 м до Дністра. За легендами місцевих жителів, на цьому млині ще козаки мололи порох. Відтак, припускають, що водяний млин тут стояв ще у XVII столітті. За радянської влади водяний млин належав колгоспу. Ще у 1990-х селяни пам’ятають старого мельника, який тут молов борошно на хліб, а з початком приватизації млин опинився на господарській землі. У 2003 році, після чергової повені, млин зламався і став нікому не потрібним.

"Відновити цей млин - означає дати йому друге життя", - стверджує Михайло Ковтун і водночас зізнається, що зробити це буде не просто.

Усе, за його словами, зводиться до того, що млин стоїть на приватній землі. Господар не має наміру його ремонтувати, а активісти не можуть зайти на приватну власність. Тому єдиний вихід, каже Михайло Ковтун, звернутися до місцевої влади.

"Млин - пам'ятка архітектури місцевого значення. За можливості, можна викупити, або просити, щоб власник передав чи повернув млин у комунальну власність села для того, щоб можна було вкладати в неї кошти. Є ще можливість зробити його діючим", - переконаний Михайло Ковтун.

Активіст зауважив,що в Україні залишилось всього шість водяних млинів і жоден з них вже не працює.

Трохи історії про млин.

Невеликий дерев'яний водяний млин був зведений ще перед Другою Світовою війною і незмінно працював аж до початку двотисячних років. Споруда стоїть на потічку Млинівка, який за 150 метрів звідси впадає у річку Тлумач. У часи Радянського Союзу він належав до колгоспного майна, а за часів Незалежності перебував у спільній власності селян. У 2003 році млин зазнав серйозних пошкоджень і припинив роботу. Слід зазначити, що проблемою є серйозні повені під час весняних розливів Дністра (до якого звідси усього лиш 500м). Крім того, потічок приносить сюди багато сміття.

Зараз млин перебуває у повній руїні, всі механізми знищені і їх залишки хаотично звалені всередині, та й сама споруда вже перебуває у критичному стані. Усередині ще можна оглянути автентичні старі жорна.

Довідка:

Дністровський регіональний ландшафтний парк знаходиться на території Городенківського і Тлумацького районів і займає 19,6 тис. га. Створений 1993 року з метою збереження унікального природного комплексу вздовж річки Дністер.

Парк простягається вздовж дивовижної і красивої ріки Дністер. РЛП дуже цікавий різноманітними ботанічними пам'ятками природи місцевого значення. Одна із них – «Неопалима купина» (0,5 га). Тут зростають рідкісні степові види айстр. Іншою цікавою пам’яткою є «Папороть-листовик» (0,5 га), де на великому камені зростає реліктовий вид папороті. Осередки степової рослинності із червонокнижними рослинами зустрічаються у ботанічних заказниках місцевого значення «Могила», «Підбавки», «Обертинська долина», заповідні урочища «Крива», «Громовий міст».

На території парку приваблюють своєю красою дивовижні вершини Велика і Мала Говди та Червона гора. Вони виникли в процесі гороутворення в Карпатах. На скелях Червоної гори зростають рідкісні наскельні і степові рослини.

На території парку є понад 430 пам’яток архітектури різних періодів.