Минулого року Василя Стефурака, фермера-вівчаря з одного з сіл Печеніженської об’єднаної громади, що на Прикарпатті, запросили працювати в Туреччину. Пропонували великі гроші, найкращі умови роботи. Але він відмовився і залишився в Карпатах, бо мав план, як врятувати українське вівчарство і дати можливість рідному краю розвиватися.
Пану Василю 42 роки, він має 200 голів породистих вівців, часто носить традиційне гуцульське вбрання, хвацько грає на дримбі, допомагає іншим вівчарям і вірить, що гуцули і вівці – це нероздільно.
З дитинства займався традиційним карпатським вівчарством, під час роботи в Казахстані та Киргизстані побачив, як розводять вівців там. А майже два роки тому як учасник першого сезону програми «Громада на мільйон» поїхав до Австрії на навчання і перейняв кращий європейський досвід, побачив, як столітні традиції можна підкріпити сучасними технологіями.
Спираючись на свій досвід і надихнувшись побаченим в Європі, пан Василь розробив проект відродження українського вівчарства.
Василь Стефурак дав велике інтерв’ю «Ресурсному центру зі сталого місцевого розвитку».
Чоловік розповів чому для нього близька тема вівчарства, про проблеми в цій галузі, та свій план відродження вівчарства у Карпатах.
Інтерв’ю з вівчарем-ентузіастом можна прочитати тут.
За інформацією Мінрегіону, проект Василя Стефурака таки потрапив до проекту Державної програми розвитку регіону українських Карпат на 2020-2022 роки. Загальна сума його фінансування – 43 млн грн, з державного бюджету – 31 млн грн.