Про відновлення обсерваторії на горі Піп Іван, або на Попівані, як зазвичай називають Чорногору місцеві мешканці, науковці Польщі та України заговорили ще у 1996 році на конференції у Яремчі. Тоді протокол намірів відправили до урядів обох країн.
Першою відреагувала Україна. У 2002 році від президентської адміністрації Кучми до Івано-Франківської облдержадміністрації надійшов лист про слушність пропозицій та ідей щодо відродження астрономічно-метеорологічної обсерваторії, яка повноцінно діяла у 1938–1939 (1939–1941) роках. У 2010-му, після 12 наукових експедицій на Піп Іван, із держбюджету України надійшли перші 900 тис. грн на розробку проєктно-кошторисної документації Польсько-українського центру академічної молоді у селі Микуличин. У межах проєкту планували і відновлення обсерваторії, пише Укрінформ.
У 2012 році на реалізацію цього задуму Мінкультури Польщі скерувало 70 тис. доларів. Партнерами проєкту стали Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника та Варшавський університет. Відтоді щороку роботи на Піп Івані проводили за визначеним планом. Лише у 2013-2014 роках, через війну на сході України, темп робіт було втрачено. У 2016 році зробили низку зовнішніх робіт будівлі обсерваторії, а в 2017-му приступили до внутрішніх. Тоді ж, згідно з угодою з ДСНС, у кількох кімнатах обсерваторії на постійній основі запрацював рятувальний пост. Торік сюди почали завозити наукове обладнання.
Але 22 серпня 2019 року невідомі молодики залізли на дах обсерваторії і пошкодили нову систему громовідведення. Поліція розшукала зловмисників.
