Ринки відходять на другий план, і найчастіше там можна зустріти тільки бабусь з дідусями, які не визнають «модні магазини». А вже коли ми приїжджаємо в інші міста на екскурсії, ринки взагалі не потрапляють до категорії must visit. І даремно! Багато з них гідні пильної уваги, часом, можливо, більшої, ніж культові замки і пам'ятники, пише md-ukraine.
У Західній Україні ринки – це своєрідні сховища традицій. І одне з таких «сховищ» – Косівський ринок сувенірів. Давайте одразу визначимося: під «сувенірами» тут мають на увазі абсолютно все – від ароматних сирів до кінних упряжок. Більшого асортименту товарів на прилавках навряд чи можна десь зустріти! І найголовніше – кожна дрібниця, яку усміхнені продавці будуть вам пропонувати, несе в собі традиційний гуцульський колорит.
1. Сьогодні Косівський ринок насправді вже не Косівський, а Смоднянський. Все тому, що з центру Косова він переїхав до сусіднього села Смодна. Але нова назва не прижилася, і ринок як називали в народі «Косівським», так і продовжують називати.
Читайте також: Арт-ґрунь Полонина Перці - осередок гуцульської культури у Яблуниці
2. Ринок працює всього два дні на тиждень – по четвергах і суботах і (увага!) з 6-ої до 14-ої. Однак продавці починають збиратися додому вже об 11, тож треба поспішити – гуцули не люблять довго спати!
3. Продавці приїжджають на місце о 2-3 годині ночі і при світлі ліхтариків шукають свої прилавки, щоб першими розкласти свій товар.
4. О 4-5 ранку приїздять перекупники, які тоннами скуповують сувеніри та перепродають їх на ринках по всій Україні до 2-3 разів дорожче.
Щосуботи з самого ранку і до обіду на базарі безліч людей, а поруч з ним десятки автомобілів. Тут гуцульський колорит відчувається вже на вході. Вже в перших палатках висять вишиванки. Трохи далі – на столі видніється карпатський чай. Чується гомін місцевих діалектів і пахне свіжим хлібом. Трохи далі, по правий бік стоять жіночки й торгують сушеними грибами, зовсім скоро в їхніх кошиках гриби будуть свіжими. Одразу за ними — легендарні сирні коники.
Читайте також: Дві церкви з Прикарпаття віднесені до світової спадщини ЮНЕСКО
Роздоріжжя – базар ділиться на сувенірний та звичайний. Як в казці: наліво підеш – все для дому знайдеш, направо підеш – сувенірів накупиш. Але поділ цей лиш умовний, жодних знаків немає, та й товари теж хаотично розкидані. Для місцевих це не проблема, адже вже багато років тут все розставлено без значних змін. А от для туриста, який тут вперше, без супроводу орієнтуватися на базарі буде не зручно. На щастя, на цьому роздоріжжі й стоять привітні жіночки з сирними кониками, й можуть вказати правильний шлях.
Як і на будь-якому ринку, тут можна знайти як оригінальні речі, так і ширвжиток. Ми підготували список товарів, які можна сміливо купувати на Косівському ринку. Щоб знайти подібні – треба буде добряче пошукати.
Для мам і бабусь:
- вишиванки – тут їх тисячі. Звертайте увагу на вишивку на сорочках і вибирайте ті, де вона ручна. Тому що хитрі майстрині вже освоїли друк на тканині і щосили використовують технологічний прогрес. Але це вже зовсім не те, правда?
- ліжники – різнокольорові домоткані ковдри з овечої шерсті;
- розписана кераміка – тарілки, глечики, плесканці;
- силянки з бісеру;
- вишиті рушники;
- різьблені дерев’яні шкатулки.
Для дітей:
- фігурки з сиру, фігурні сирники;
- дримби – музичні інструменти, які зручно всюди возити з собою;
- керамічні свистульки різних форм і розмірів;
- льодяники на паличці – ті самі півники, яких ми пам'ятаємо з дитинства;
- різьблені дерев'яні іграшки.
Для тат і дідусів:
- череси – чоловічі широкі пояси;
- кептарі – жилети з вовни серед гуцулів в особливій пошані;
- карпатські настоянки – тут їх сила-силенна на будь-який смак;
- шахи ручної роботи – у наборі навіть король з королевою – справжні гуцули;
- традиційну кресаню.
Якщо ж ви не плануєте скуповувати багато сувенірів, обмежтеся пряниками, ягодами і фруктами – їх можна з'їсти просто тут. А на пам'ять візьміть магнітики, тільки не купуйте пластикові з надрукованими папірцями всередині (а тут і такі є!), а виберіть колоритні керамічні або дерев'яні фігурки з гуцульськими мотивами.
Читайте також: 10 чудотворних джерел Прикарпаття (Фото)
А що ж робити після, коли сумки вже навантажені симпатичними сувенірами, а на годиннику всього 11 ранку? Відмінною ідеєю буде відвідати музеї, яких у Косові цілих три. Найколоритніший із них – Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини. Тут ви побачите старовинне гуцульське вбрання, посуд, прикраси. Загалом, все те, що ви бачили на ринку, тільки раритетніше. У Музеї народної творчості М. Струтинського, що розташувався в будівлі школи мистецтв, вас вразить колекція вишиванок – тут їх більше 10 тисяч! І якщо залишиться час, зазирніть до Музею визвольної боротьби Прикарпатського краю – почуєте багато цікавих історій.
Уточнимо, Косівський сувенірний ринок знаходиться сьогодні в селі Смодна. Якщо їхати з Івано-Франківська машиною, дорога займе близько 1 години 45 хвилин. Прямого сполучення громадським транспортом немає, автобусом доведеться їхати до Косова, а звідти на іншому автобусі до Смодни. В сумі дорога займе близько 2-2,5 годин. Від Косова за бажанням можна дійти до Смодни й пішки, щоправда, йти доведеться близько години. Тож для сімей з дітьми – це не варіант.
Читайте також: Вербовецька сорочка: як в Карпатах створювали найціннішу спадщину гуцульської культури (ВІДЕО)