«Наша національна валюта – це те, з чим кожен з нас має справу щодня. Попри те, що безготівкові розрахунки стають дедалі популярнішими в Україні, готівка досі залишається найбільш важливим засобом платежу. Тому для нас особливо важливо, щоб гривня була високоякісною, захищеною і надійною, а розрахунки з нею – комфортними та зручними», – наголосив Яків Смолій під час прес-брифінгу, що відбувся у Національному банку.
Він озвучив такі нові рішучі кроки Національного банку на цьому шляху:
- Монети 1, 2 та 5 копійок перестануть бути платіжним засобом в Україні та будуть виведені з обігу з 01 жовтня 2019 року. Також з обігу поступово виводитиметься монета номіналом 25 копійок, яка поки залишиться платіжним засобом;
- Національний банк з 25 жовтня 2019 року вводить у обіг банкноту нового найвищого номіналу – 1 000 гривень.
У результаті – після завершення процесу вилучення дрібних монет і введення в обіг банкноти нового номіналу – номінальний ряд гривні скоротиться із 17 до 12 номіналів.
«Всього в ньому залишиться 6 номіналів монет та 6 номіналів банкнот. Так він стане більш впорядкованим, – уточнив Яків Смолій. – Саме ряд з 11-13 номіналів є найбільш вживаним підходом для провідних країн у різних куточках світу – від США, Канади, Великої Британії до Чехії, Данії, Швейцарії та Австралії».
Ключові причини та переваги:
1. Зручність для користувачів.
Занадто велика різноманітність банкнот і монет призводить до плутанини в гаманцях та забирає зайвий час під час здійснення розрахунків.
«Завдяки оголошеним сьогодні змінам середня кількість монет на одного українця зменшиться майже удвічі, а банкнот – майже на третину. Як наслідок, готівкові розрахунки та заощадження стануть простішими», – зауважив Яків Смолій.
2. Економічна доцільність.
З огляду на зростання рівня доходів і цін, українці вже фактично не використовують монети дрібних номіналів, натомість з’явилася потреба в банкноті вищого номіналу, ніж 500 гривень.
Зокрема, монети 1, 2 та 5 копійок зрідка використовуються у розрахунках за товари та послуги і майже не повертаються з обігу до банківської системи.
Водночас усі моделі, які центральні банки застосовують для визначення оптимального номінального ряду, свідчать, що настав час вводити в обіг новий найвищий номінал банкнот.
Останнього разу Національний банк уводив у обіг новий номінал 13 років тому – у 2006 році. Це була банкнота номіналом 500 гривень. Тоді середньомісячна заробітна плата становила близько 1 000 гривень і розмінювалася двома банкнотами найвищого номіналу.
«З того часу багато змінилося. Зросли доходи українців, середньомісячна заробітна плата в Україні за цей час зросла майже вдесятеро. Зараз для отримання середньомісячної заробітної плати необхідно вже не менше 20 банкнот. Як наслідок, стало більше грошей у гаманцях – обсяг готівки у обігу зріс більш ніж уп’ятеро – до майже 380 млрд грн», – пояснив Яків Смолій.
Змінилася і структура банкнот в обігу. Зараз більше 55% з них за сумою припадає на банкноти номіналом 500 гривень, і ще третина – на банкноти номіналом 200 гривень. Зважаючи на світовий досвід, таке наближення до 50% може свідчити про потребу введення вищого номіналу.
«Тож необхідність введення в обіг банкноти нового найвищого номіналу назріла досить давно. Після появи в обігу банкноти номіналом 1000 гривень середньомісячна заробітна плата буде розмінюватися дев’ятьма банкнотами найвищого номіналу, і це буде набагато зручніше, ніж зараз», – наголосив Голова Національного банку.
3. Економія для держави і бізнесу.
Витрати держави та учасників готівкового обігу на виготовлення, оброблення, транспортування, зберігання банкнот і монет тепер знизяться.
Зокрема, вартість виготовлення монет 1, 2 та 5 копійок значно перевищує їх номінальну вартість. Держава зможе економити понад 90 млн гривень на рік завдяки зменшенню витрат регулятора на їх виготовлення та оброблення. До того ж заклади торгівлі, громадського харчування, транспорт та банки також не витрачатимуть кошти на інкасацію та обробку монет.
Що стосується банкнот, то наявність банкноти номіналом 1000 гривень дасть можливість економити на транспортуванні і зберіганні банкнот.
Терміни та дати:
З 1 жовтня 2019 року монети 1, 2 та 5 копійок перестануть бути платіжним засобом в Україні. Відтоді їх не прийматимуть під час розрахунків готівкою за товари та послуги, а Національний банк почне вилучати ці монети з готівкового обігу.
Водночас громадяни зможуть без обмежень та безкоштовно обміняти ці монети на монети та банкноти інших номіналів упродовж наступних трьох років:
упродовж першого року з дати вилучення їх з обігу – до 30 вересня 2020 року включно – в усіх відділеннях українських банків; упродовж трьох років з дати вилучення їх з обігу – до 30 вересня 2022 року включно – у Національному банку та уповноважених банках (Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзенбанк Аваль).
Крім того, розпочнеться поступове вилучення з обігу монет номіналом 25 копійок. На відміну від 1, 2 та 5 копійок, 25 копійок поки що залишаться у готівковому обігу. Ними можна буде розраховуватися. Але ті монети, що потраплятимуть у банки, не повертатимуться назад у обіг і поступово їх ставатиме все менше.
Для полегшення готівкових розрахунків в Україні можуть застосовуватися правила заокруглення загальних (у чеку) сум розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги)до сум, кратних 10 копійкам.
З 25 жовтня 2019 року у готівковому обігу з’явиться банкнота нового найвищого номіналу – 1 000 гривень.
Банкнота номіналом 1 000 гривень:
На лицьовій стороні нової банкноти зображено портрет Володимира Вернадського.