Довкола селища було чимало стихійних сміттєзвалищ. Більшівцям знадобилось близько трьох років, щоб подолати сміттєвий колапс. Навчити селян розділяти непотріб узявся місцевий священик. Він проповідував не лише слово Боже, а й піднімав екологічну свідомість людей. Отця Васила обурювало, що селище потопає у смітті, бо воно було у парках, біля дерев та школи.
Екологічне бюро греко-католицької церкви встановило майданчики для сортування, а Отець Василь кожну проповідь після служби присвячував сміттю. За гроші від продажу вторинної сировини у селі побудували дитячий майданчик та посадили яблуневий сад.
Детальніше у сюжеті ТСН.
