Розповіли, як змінилось їхнє життя та життя країни за останні п'ять років, виховання дітей та вибори.
Мати Романа Гурика Ірина каже, за останні п’ять років у родині нічого суттєво не змінилося. Вона продовжує жити в тому ж руслі, що й раніше. Втім, зазначає, у сім’ї немає чіткого розуміння про те, що сталося з Романом.
«Коли Роман в останній вечір прийшов додому, залишив на стільці куртку. Так от ця ж куртка вже п’ять років висить на тому ж кріслі. Напевно, в нас є такий мозковий самозахист і таке розуміння цієї всієї ситуації, що нам легше думати, що Роман десь закордоном на навчанні і рано чи пізно приїде, аніж аналізувати і розуміти, що взагалі сталось», - додає Ірина Гурик.
Активістка розповідає, що у суспільстві також не помітила особливих змін. Втім їй дуже імпонує те, що збільшується тенденція на українську мову. Також, незважаючи на те, що, за словами людей, українці живуть бідно, багато хто все ж їздить на відпочинок закордон. Ірина каже, тішить те, що люди виїжджають з України, дивляться на світ. Особливо, коли йдеться про молодь.
Ігор Гурик подякував франківцям за підтримку усім українцям та закликав прикарпатців зробити свій свідомий вибір.
«Свідомий тому що, насправді ці вибори надважливі. Саме зараз. Тому що в момент після Майдану ми всі хотіли і зараз хочемо рухатись до кращого життя. А краще життя - це цивілізований світ, де питання або непорозуміння вирішуються в конструктивному діалозі, коли можна усе обговорити, дійти до спільного рішення, а не вбивати, ненавидіти одне одного, не бажати зла комусь іншому», - коментує батько Романа Гурика.
Активіст додає, щоб люди зробили свій свідомий вибір, їм треба сісти, подумати, обміркувати ситуацію, яка зараз є і чітко зрозуміти, куди країна хоче рухатись: чи йти до цивілізації, розвитку, звідки протягують руку і запрошують, чи повернутися в дрімучі часи, які вона вже прожила.
«Просто потрібно поставити галочку навпроти правильного прізвища. А проти всіх безглуздо голосувати. Адже якщо в тебе немає людини, яку ти хочеш бачити на цьому пості, ватро задуматись, може, ти і є цією людиною, але нічого для цього не робиш. А якщо тобі дали вибір серед тих, хто є у списку, ти вже маєш вибрати кращого», - зазначає Ігор Гурик.
Ірина Гурик наголошує, не можна бути нейтральним в цей час і ставити галочку проти всіх. Тому що країна просто стоятиме на місці і не рухатиметься нікуди. А рух потрібен: вперед чи назад, буде видно згодом.
«Ми повинні рухатись і не можемо постійно стояти на одному місці. Зараз є дуже багато ресурсів, де можна читати, вибирати, аналізувати, думати. Що означає поставити галочку проти всіх? Це виходить, як завжди: у нас винні всі навколо, тільки не я. А чому не я? Бо страшно взяти на себе відповідальність? А чому тоді було не страшно Небесній Сотні, а чому не страшно хлопцям в ООС? Тепер давайте ми заліземо в кущі і будемо все звалювати на них. Перекласти відповідальність на когось найлегше. І це, на мою думку, совкове виховання, це неправильно», - обурюється активістка.
