Нікому не розкривати секрет фокусів – це перше правило фокусників, поміж яких є й 24-річний уродженець Коломийщини Василь Сав’юк, перший фокусник з наших околиць.
Василь Сав’юк народився у Матіївцях Коломийського району. Закінчив 9 класів місцевої школи (2000-09), а водночас Коломийську музичну школу №2 (2009).
На відмінно закінчив Чернівецьке обласне училище (нині — коледж) мистецтв ім. Сидора Воробкевича (2013), з червоним дипломом Рівненський державний гуманітарний університет (2016), отримавши спеціальність “Режисер драматичного театру”.
Від 2016 р. працює актором-ляльководом Рівненського академічного обласного театру ляльок. Однак цей талановитий хлопець більше відомий як майстер різних фортелів і трюків.
Василь Сав’юк — перший уродженець Коломийщини — фокусник. Сьогодні ведемо мову з талановитим артистом цього оригінального жанру.
– Василю, пригадую, що Ти проявився в юнацькому середовищі Коломийщини як виконавець віршів і гуморесок. Ким Ти тоді мріяв стати?
– Так, колись я частенько виступав з гуморесками. На сцену я вперше вийшов, дякуючи моїй бабусі, яка брала мене з собою на репетицію, у чотири рочки. А потім без сцени не міг уявити свого життя.
Змалку, здається ще в першому класі, хотів бути священиком, а відтак — ветеринаром. Дуже любив тварин, перечитав кілька енциклопедій і захоплено дивився телепередачі про дику природу. Це бажання тривало доволі довго, навіть тоді, коли освоював акордеон. Але водночас мене манила сцена.
У житті, як знаєте, найголовніше знайти своє покликання. Я його знайшов. Моє покликання — дарувати людям радість, а зі сцени це робити найпростіше. Понадто, переглядаючи різноманітні фільми, я розумів, що головним героям, режисерам вдавалося взяти за живе, викликати сильні емоції. Тому я вирішив бути саме артистом, щоб дарувати людям такі самі емоції.
– А як сталося, що Тебе причарували фокуси?
– Фокусами я цікавився ще в дитинстві. Бачив виступи фокусників у школі, шоу Девіда Коперфілда по телевізору. Але тоді комп’ютера у нас не було, бібліотеки не мали літератури, з якої можна було б дізнатися хоч якісь секрети фокусів, отже, довелося змиритися з такою ситуацією і надалі лише мріяти… Але коли на 4 курсі в Чернівцях мені довелося робити дитячу розважальну програму (дипломну роботу) “Країна дитячих мрій”, то я запланував у ній допомогу фокусника. Щасливим випадком долі я такого знайшов. Ним виявився Олександр Селезньов. Він виступив на моїй дипломній роботі та неабияк прикрасив захід. Після виступу я підійшов до Сашка і попросив хоча б чогось мене навчити. Він погодився. Так розпочалася нова сторінка мого життя як фокусника.
– Що потрібно знати і вміти, щоб стати фокусником?
– Як і в будь-якій справі, тут є свої тонкощі й особливості. Якщо коротко, то є деякі базові техніки, якими просто необхідно оволодіти, оскільки без них велику кількість цікавих ефектів неможливо виконати. Також у фокусах не обійтися без артистизму, тому що фокусник — це актор, який грає фокусника. Надзвичайно велике значення має сама подача фокусу, тобто те, як саме ти його подаєш для публіки. Щоб було зрозуміліше, наведу приклад: 1) Ви поклали монетку собі у руку, раптом монетка зникла і ви, фокусник, просто досягли її з хустинки 2) Ви поклали монетку собі у руку, попросили глядача міцно стиснути своїми долонями вашу руку з монетою, а при цьому ведете мову про паранормальні явища, і як підтвердження ваших слів — монетка зникає. Раптом вона з’являється в іншому місці, скажімо, в хустинці. У другому випадку ви як фокусник не лише здивували, але й подарували глядачам відчуття чогось містичного, чарівного. Але насамперед цю справу треба любити, і, взявшись за неї, треба проявити неабияке терпіння. Якщо хочеш займатися фокусами і бажаєш швидкого результату — тут так не вийде. Деякі фокуси треба відшліфовувати місяцями, щоб здивувати глядача.
Тепер з розвитком технологій, інтернету дістати літературу чи навчитися якомусь фокусу значно легше, проте серед цілої купи непотребу на ютубі, наприклад, доволі рідко трапляється справді хороший семінар з правильним поясненням техніки виконання того чи іншого фокусу.
У світі фокусників існують певні правила, яких фокусники твердо дотримуються: 1) Не розкривати секрет фокусу. Нікому!!! Винятком можуть бути інші фокусники, які за віддяку теж можуть вас чогось навчити. 2) Доводити фокус до досконалості, а вже потім показувати його людям, оскільки на випадок провалу порушується правило №1. 3) Фокуси повинні служити на добро. Використовувати фокуси для власного збагачення, обману людей чи заподіяти своєму глядачеві якусь шкоду — неприпустимо 4) Фокуси — це мистецтво. Ти — фокусник, людина незвичайна, і як митець повинен нести своє мистецтво до людей, удосконалюватися, ставати тим, на кого захочуть бути схожим інші. Але найголовніше — любити свою роботу й приносити миті радості захоплення глядачам. І навіть важкі тренування над складним фокусом цілком себе виправдовують у вигляді щедрих овацій і здивувань, у вигляді радості, а ще — новими знайомствами і гарно проведеним часом.